Коли ми оцінюємо музику, то говоримо здебільшого про композитора, виконавця, манеру гри – і набагато рідше згадуємо про інструменти, на яких вона звучить. Хіба що це якась особлива оказія, як, наприклад, виконання на скрипці Страдіварі чи презентація нового роялю відомої фірми.

Але подія, що відбулась у Львівській філармонії 4 лютого, справді заслуговує на особливу увагу: адже ніколи навіть досвідчені меломани не були присутні на презентації цілого оркестру інструментів одного майстра. Натомість концерт академічного оркестру “Віртуози Львова” під батутою Сергія Бурка був присвячений саме такій незвичній події. На скрипках, альтах, віолончелях та контрабасі, які виготовив наш сучасник, скрипаль і чародій скрипки Мирослав Пуцентела та його родина, звучала того вечора музика, яку спеціально підібрали таким чином, щоби показати, як природно й ефектно можна виконувати на інструментах українського Страдіварі такі різні за стилем і характером твори А. Вівальді й П. Чайковського, Дж. Россіні й  М. Скорика, джазові мініатюри і латиноамериканське танго.

Публіка належно оцінила коректність, м’якість, тонкі градації звучання, а що найважливіше – його єдність і гармонійність, коли двадцятьох музикантів немов об’єднав один великий різноголосий інструмент. Ніхто не виділявся в цій чудовій гармонії різким чи надто тьмяним звуком, навпаки, їх звучання було схожим на своєрідну ”армію генералів”, де кожен із оркестру міг у будь-який момент стати солістом.

Звичайно, найбільшою глибиною і зрілістю вирізнялися номери, де солював знаний у Львові артист Володимир Дуда, але й молоді Роман Солтис, Роман Сокрута, Ярема Павлів, Денис і Дана Литвиненки, інші оркестранти, що виходили на авансцену як солісти, намагалися досягти тієї високої планки, яку поставив іменитий колега. Рівень виконання такої віртуозної і розмаїтої програми тим паче заслуговує підтримки, що з новими інструментами музикантам довелось працювати лише сім днів.

А самого Мирослава Пуцентелу, що зі своїх понад 400 інструментів спеціально підібрав ансамбль для “Віртуозів Львова”, зворушили овації вибагливої львівської публіки, яка належним чином оцінила його непересічний і такий рідкісний сьогодні талант майстра.