Знаменна праця Нортропа Фрая, нарешті, українською!

Представлення книги у книгарні “Є” канадського мислителя Нортропа Фрая “Великий код: Біблія і література” (видавництво Літопис”) у перекладі Ірини Старовойт збіглося із початком святкувань 350-ліття Львівського національного університету імені Івана Франка. І в цьому є дещо знаменне. Не лише через те, що кандидат філологічних наук Ірина Старовойт є доцентом цього університету, а й тому, що Нортроп Фрай є одним із найвпливовіших інтелектуалів ХХ століття.

Як зауважила на представленні книги авторка численних досліджень з української літератури та культурології, проректор ЛНУ імені Івана Франка Марія Зубрицька, цей учений, поза іншими своїми здобутками (на які регулярно посилаються в гуманітарних науках), багато років шукав дуже зручної форми того, як достукатися до сердець молодого покоління. Достукатися, аби заохотити це покоління по-новому глянути на Біб­лію не як на одну, а як на багато книг (своєрідну бібліотеку), зібраних за дивною логікою під однією обкладинкою. Адже Біблія, переконаний Нортроп Фрай, це не лише вступ до вивчення власне літератури, а й найбільш ефективний спосіб розібратися у цій літературі самому.

“Великий код” – це книга про взаємозв’язки Біблії і західної літератури, про тисячолітні впливи Біблії на творчу уяву, – сказано в анотації до українського видання. – Як і саму Біблію, книжку укладено за принципом дзеркального відображення. Друга її частина у зворотному порядку поглиблює і розвиває ідеї першої – про мову і переклад, міф і метафору, об’явлення, про час, рух у часі та перемогу над часом. Біблія залишається невідомою книгою навіть для найретельніших читачів, і небагато кому зі знавців літератури вдалося у ХХ столітті сказати про Біблію щось більше і краще”, аніж це зробив Нортроп Фрай. Попри те, що йдеться не про працю з біблієзнавства чи богослов’я, а про таку, яка знайомить із Біблією пересічного читача і показує цьому читачеві, як його знання можна застосувати до всього, що він читатиме надалі.

Зрештою, “Великий код” (що, до речі, є першою із тридцяти книг Нортропа Фрая, перекладених українською) кожному варто відкривати особисто. Варте уваги інше – особистість перекладача, що вводить українців у світ ідей Фрая та його уяви.

“Коли я взялася на пропозицію “Літопису” за переклад Фраєвого “Великого коду”, моя освіта мала більші лакуни, ніж освіта Нортропа Фрая у його 30 років, – говорила на представленні книги перекладач Ірина Старовойт. – З іншого боку, були ще дві трепетні ситуації: Фрай – один із найвпливовіших інтелектуалів – з одного боку, і з іншого – йшлося про Біблію. А я ніколи не була ні біблеїстом, ні богословом. Однак і особистість цього науковця, і ця праця були настільки притягальними, що відмовитися від пропозиції я просто не змогла”.

І Слава Богу! Бо Ірина Старовойт – не просто людина, яка спроможна максимально точно відворити українською англомовний текст, а глибокоосвічений і дуже вимогливий до себе науковець, в центрі зацікавлень якого як український постмодернізм у критичному та художньому дискурсі кінця XX століття, так і історія та пам’ять як основоположні концепти літературного процесу. Авторка низки цікавих статей, куратор напряму “Культурологія” у Центрі розвитку магістерських програм з соціології та культурології Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Старовойт настільки відповідально поставилася до перекладу “Великого коду”, що читачеві залишилося тільки розгорнути книгу. Бо код до “Коду” у нього уже відтепер є!