Презентація повноколірного україномовного журналу про “високу культуру” відбулася днями у Львові. Говорити про друге число “А-Z-Арт’ у “ як про подію спонукає передовсім той факт, що традиція мистецьких часописів, якими Львів славився ще з часів Завадського та Рапопорта, а на початку ХХ ст. – і завдяки Трушеві, Людкевичу, Грушевському, видавалася давно й безнадійно втраченою. Потуги творчих колективів, а то й окремих відчайдухів випускати мистецькі часописи завжди мали характер щовипадників: жоден із них так і не зміг втриматися “на плаву”. Чи стане періодичним видання, ініційоване Львівським палацом мистецтв, – покаже час. Видавці обіцяють, що альманах виходитиме двічі на рік. Не так уже й часто, але для Львова суттєво. Тим паче, що розповсюджуватимуть видання не лише в усіх основних культурних установах міста, але й у модних київських галереях.

Наразі “А-Z-Арт” вийшов за підтримки управління культури ЛОДА, що на 50% профінансувало журнал, та окремих мистецьких інституцій, як, наприклад, Львівська обласна філармонія. Показово й важливо, що видання присвячене винятково мистецьким подіям у місті, але таким, які мають міжнародне значення. Й, гортаючи понад сто сторінок журналу, пересвідчуєшся, що Львів таки може ними пишатися: Тиждень актуального мистецтва і фестиваль ленд-арту, експозиції славетного львівського художнього скла та парк мініатюр, фестивалі “Контрасти” чи “Етновир”, творчі портрети культових митців недалекого минулого Зеновія Флінти, Євгена Лисика та полювання за привидами в замках “Золотої підкови”...

Окрім аналітики найважливіших подій півріччя, яку редакція, очолювана мистецтвознавцем Наталією Космолінською, обіцяє зробити постійною, в журналі розгорнена рубрика персоналій, а також арт-хроніка та анонси. А ще спеціально для цього номера шляхом інтернет-голосування та опитування у фокус-групах визначили ТОП-10 найвпливовіших особистостей культури Львова-2010. За словами Н.Космолінської, перший рейтинг, до якого номінували близько 140 задіяних у мистецькому житті міста особистостей, продемонстрував навіть не впливовість, а радше популярність окремих львів’ян, часами навіть таких “умовних”, як Юрій Андрухович чи Славко Вакарчук.
Оскільки кінець року традиційно є порою підсумків, “Пошта” також вирішила ознайомити читачів із цим рейтингом.

Лідія Мельник