Елітні зразки глибокого друку

Чергова виставка у Художньо-меморіальному музеї Олени Кульчицької стала ще одним підтвердженням таланту вихованців кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції  Української академії друкарства

Чергова виставка у Художньо-меморіальному музеї Олени Кульчицької стала ще одним підтвердженням таланту вихованців кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції  Української академії друкарства. Заві­дувач цієї кафедри, кандидат мистецтвознавства Володимир Стасенко, правда, не мав за завдання щось для когось підтверджувати. Мета була інша – аби студенти отримали ще одну нагоду побачити себе збоку. А мрія – перевести такі виставки у формат щорічних, що – усі сподіваються – так і буде!

Отже, мова про невеличкі, однак дуже працемісткі та складні твори, виконані у класичних графічних техніках, які фахівці класифікують як такі, що належать до елітарного мистецтва. “Так вже сьогодні заведено, що сучасні художники радше готові вигадувати щось своє, працювати в авторських  техніках, – каже Володимир Стасенко, – аніж класичних. Ті класичні техніки далеко не всі спроможні опанувати досконало. А тому мені в цьому контексті особливо близька теза Сальвадора Далі: спочатку навчися працювати, як старі майстри. І тоді зможеш творити так, як захочеш – усі будуть тебе поважати”.

А відтак невипадково кафедра підготувала виставку із створених за цей рік творів  у техніках глибокого друку (цю техніку широко презентують суха голка та офорт), високого та інших. Що цікаво, не представлена літографія, але не через те, що вона з тих чи інших причин має на цій кафедрі менше пошанування. А тому, що незабаром кафедра надасть можливість ширшій громадськості милуватися окремою експозицією робіт, виконаних винятково у цій техніці.

“Ці твори, які маємо нагоду побачити у музеї Олени Кульчицької, – підсумовує Володимир Стасенко, – попри те, що мова про студентську працю, мало чим програють тим, що їх творили чи творять видатні львівські графіки – Володимир Аксінін, Юрій Чаришніков, Олег Денисенко, Олег Дергачов та інші. І це – заслуга не тільки окремих творців, а й кафедри в цілому”.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5080 / 1.54MB / SQL:{query_count}