Видатний російський диригент Федір Глущенко виступив у Львові на фестивалі диригентського мистецтва пам’яті Миколи Колесси

Учора видатний композитор, патріарх західноукраїнської диригентської школи Микола Колесса відзначив би свої 107-мі уродини. Кілька років тому Львів попрощався зі своєю легендою, проте на сцені філармонії, де диригент виступав понад півстоліття, відбувається традиційний уже фестиваль за участі кращих маестро з усього світу.

Цього разу грудневі колессівські дні прикрасив виступ славетного російського диригента Федора Глущенка. Ця непересічна особистість не лише належить сьогодні до визнаних на всіх континентах музикантів: понад десять років маестро був безпосередньо пов’язаний із Україною як головний диригент Українського державного симфонічного оркестру в Києві (сьогодні – Національний симфонічний оркестр України), де його діяльність досі вважають цілою епохою.

До Львова Федір Глущенко приїхав уперше за останні двадцять років. Розпочавши свій недільний концерт, як і годиться, твором Миколи Колесси “Українська сюїта”, в якому підкреслив передовсім співочість слов’янської душі, він разом із талановитим київським скрипалем Дмитром Ткаченком та Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії подарував публіці яскраве подієве виконання Другого скрипкового концерту сучасного українського композитора Євгена Станковича. Важливо, що в залі був присутній і автор, котрого сміливо можна назвати нині живим класиком і котрий зумів у складній та доступній водночас формі, виразною і актуальною музичною мовою передати ті конфлікти, які переживає вразлива особистість із її вічними емоціями в жорсткій сучасності.

Та аплодисменти й вигуки “браво” лунали того вечора не лише на честь присутніх у залі виконавців та авторів. Не менше захоплення викликала коректна, доречна інтерпретація Третьої симфонії Петра Чайковського, що не так часто звучить із концертних сцен (“старожили” львівського оркестру пригадують, що востаннє виконували її кілька десятиліть тому). Тому диригент невипадково приїхав до Львова за декілька днів до концерту, аби провести достатню кількість репетицій, поспілкуватися із оркестрантами, друзями та... журналістом “Пошти”. Федір Глущенко виявився не лише тонким, на сто відсотків переконаним у своїй справі музикантом, але й блискучим співрозмовником, котрий пересипає свої розповіді дотепами та цитатами з класичної літератури. Фрагменти розмов, котрі відбувалися і в артистичній після репетицій, і на засніжених вулицях Львова в перервах між ними, пропонуємо сьогодні нашим читачам.