Богдану Козаку – 70!

У понеділок – 28 листопада – на великій сцені театру імені М. Заньковецької виставою “Загадкові варіації” Еріка-Емануеля Шмітта Львів відзначить черговий ювілей народного артиста України

У понеділок – 28 листопада – на великій сцені театру імені М. Заньковецької виставою “Загадкові варіації” Еріка-Емануеля Шмітта Львів відзначить черговий ювілей народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка, відомого актора, режисера, театрознавця, педагога і просто надзвичайно цікавої особистості Богдана Козака. В цій виставі, яка уже давно здобула не лише схвальні відгуки, а й чимало нагород, ювіляр, звичайно ж, гратиме особисто. Адже дублера Богдан Миколайович у цій виставі не має.

“Знаєте, я ніколи не почувався в акторській творчості важко, – розповідав актор “Пошті” півроку тому. –  Мені подобається щось вигадувати, домислювати, будувати гіпотези з приводу дій того чи іншого персонажа. Власне, подобається велика динаміка акторського мистецтва, яке завжди направлене на дослідження психології людини, людських вчинків. Вочевидь, це від природи, яка у мене спортивна, рухлива. Сьогодні, коли думаю, чому все-таки став актором, то для мене все виокреслюється в продуманий кимось нагорі шлях. Знаєте, яскраво пам’ятаю випадок з дитинства, коли мама вночі, рятуючись від чергового нальоту літаків, несла мене на руках через двір до підвалу, і над головою – яскраве зоряне небо. Інший спогад – пізніший: зима, на порозі чоловік в казковому, вишитому вбранні, який протягує мені великого гарного ангела з тіста. І згодом школа – де улюблена вчителька на прізвище “Шевченко”. Якась дорога моя вимальовується, на якій зустрічав тільки добрих, хороших людей, що опікали мене і провадили у мистецтво”.

На сцені театру 28 листопада Богдан Козак  не тільки вкотре міркуватиме на тему кохання, а й вкотре пізнаватиме себе. “Пізнай самого себе, – знову фрагмент із нашої розмови,  – це вічна істина, яка не має обмежень. Людина не буває однаковою завжди, але головне – зберегти домінанту своєї індивідуальності. Попри те, що мистецтво – це завжди деформація, думаю, мені це вдається”.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4163 / 1.54MB / SQL:{query_count}