Вуді Аллен, режисер, про високих незнайомців
Завтра картиною “Ти зустрінеш високого темного незнайомця” і, звичайно, нагородженням переможців, закриється ювілейна – 40-ва – “Молодість”. Прем’єра цієї, типової для Вуді Аллена картини, приправленої його фірмовим гумором і нашпигованої невротиками різного віку та статі, відбулася на Каннському фестивалі.
Як відомо, Аллен майже не дає інтерв’ю. Натомість прес-конференції за його участю є неабияким дотепним бонусом до фільмів. Кореспондентові “Пошти” також пощастило побувати на зустрічі режисера із журналістами з нагоди картини “Ти зустрінеш високого темноволосого незнайомця”.
– Таке відчуття, що у Вашому фільмі щасливі тільки божевільні. Ви дивитеся на це іронічно, чи це Ваш погляд на життя у цей момент?
– У мене завжди був такий погляд на життя. Він у мене був з дитинства, а з віком тільки зміцнився. У фіналі знаходять щастя тільки ті люди, які чесні із собою. Можливо, вони трохи придуркуваті, але вони щасливі.
– З ким з акторів Ви б хотіли попрацювати?
– Зазвичай я пишу сценарій, не думаючи про те, хто буде грати тих або інших персонажів. Ну от мені завжди хотілося попрацювати з Кейт Бланшетт, але я жодного разу не дзвонив їй. Хочу зняти Різ Візерспун – по-моєму, вона дуже смішна, але теж ніяк не зв’яжуся з нею. Однак, коли я писав цей сценарій, то думав, що непогано було б запросити Ентоні Гопкінса та Джоша Броліна. Але був упевнений, що не зможу потягнути це фінансово. Взагалі у цьому фільмі було дуже важливо правильно підібрати акторів. Подивіться на них – як такий склад міг не зіграти?
– Днями тут був Маноель Де Олівейра, якому виповнився сто один рік, і він сказав, що життя складається з несподіванок. Можна бути впевненим тільки в смерті. У Вашому фільмі багато міркувань про смерть. Як Ви до неї ставитеся?
– Моє ставлення до смерті не змінюється з роками! Я категорично проти смерті! Але мені простіше: я трохи молодший за Олівейру.
– Герой Ентоні Гопкінса боїться старості. А Ви як до неї ставитеся?
– У мене дуже поганий зір, як вам відомо. Я помітив, що з віком ти не стаєш розумнішим, добрішим або терпимішим. Нічого доброго в старінні немає. Нікому не рекомендую старіти!
– Ви давно не знімалися у своїх фільмах. Коли ми побачимо Вас на екрані?
– Розумієте, я звичайно граю романтичних героїв. І от коли придумаю, як чоловікові мого віку завоювати дівчину, то обов’язково напишу про це й зіграю головну роль!
– Хто є тим високим темноволосим незнайомцем, якого винесено у назву?
– Не знаю. Знаю, що багато хто вважає, що мова йде про героїв Антоніо Бандераса, Джоша Броліна або Фріди Пінто, але мова ще й про смерть – її також іменують “високою темною незнайомкою”. Вийшло двозначно, але мова все-таки про смерть – усі ми колись із нею зустрінемося.
– Ви вірите в пророцтва?
– Ні, звичайно! Всі ці ворожки й провидці просто шахраї, що наживаються на вашій довірливості й витягають із вас гроші.
– Хто читає закадровий текст у фільмі?
– Я не пам’ятаю ім’я актора, я вже надто старий, щоб пам’ятати усі ці прізвища! Але взагалі мені здається, що мої фільми багато в чому схожі на книги. Ніби є якийсь оповідач, він і оповідає вам про що відбувається. Взагалі, іноді я навіть замислююся: може, мені варто зав’язати з кіно й почати писати книги?