Львів став доступнішим для німецькомовних туристів. У Національному університеті “Львівська політехніка” презентували книжку “Львів – Lemberg – Lwow – Lviv – Львов – Leopolis. Путівник по місту та архітектурі”. Книжка стала спільним напрацюванням львівських та віденських науковців. 

– Наш путівник невеликий за обсягом. Він виник на основі співпраці двох університетів – “Львівської політехніки” та Віденського технічного університету. Ми  намагались створити компактний портрет Львова, – сказав під час презентації Андреас Гофер, фахівець з містобудування, професор Віденського технічного університету та один з редакторів путівника.

Новий путівник вже закупили туристичні бюро Берліна. Творці книжки запевняють, попри те, що видання невелике і його ще можна доповнювати, навіть у такому вигляді воно може стати добрим провідником вулицями Львова. У книжці є вся необхідна для туриста інформація: коротка довідка про Львів та його історію, корисні сайти, телефони, адреси музеїв, ресторанів та театрів. Водночас найбільше уваги автори приділили архітектурі. Щоправда, замість звичної розповіді про всі історичні будівлі міста, науковці пішли своїм шляхом, визначивши 50 найбільш важливих будівель. Споруди вибрали не з позиції їхньої історичної вартості, а за критеріями архітектурного значення і з точки зору функціональності. Список звично починається з Ратуші та площі Ринок. У першу десятку також потрапили Вірменський собор, Домінікани та каплиця Боїмів. А от далі перелік, мабуть, буде дещо несподіваним для самих львів’ян. Адже у ньому є об’єкти, які нечасто стають предметом зацікавлення туриста, зокрема, готель Львів, офісний будинок на проспекті Чорновола (обласне управління земельних ресурсів), басейн “Динамо”, будинок податкової інспекції тощо. Увійшов до путівника навіть новий львівський стадіон, який зараз лише будують для проведення матчів Євро-2012.

– Основними критеріями відбору було бажання показати багате архітектурне середовище Львова, а також внутрішня динаміка будівлі та її зовнішній вплив на місто. Тому в списку доволі багато споруд ХІХ і ХХ століття. Ми свідомі, що 50 споруд – це не все місто. Багато хто може сказати, що чогось не вистачає. Але це відкритий проект, який може тривати й удосконалюватись у майбутньому. Можливо, ми видамо окрему серію про цент­ральну частину Львова, резюмував  Андреас Гофер.

Путівник знадобиться не лише для німецькомовних туристів, він може бути цікавим і для львів’ян. Тим більше, що, завдяки перекладу львів’янки Ольги Сендецької, книжка є двомовною.