У Національній галереї мистецтв те, що варто побачити

Народний депутат України, меценат та колекціонер Олександр Фельдман (який днями у з нагоди відкриття виставки “Окімоно: вперше у Східній Європі” подарував Львівській національній галереї мистецтв збірку творів японського мистецтва) на запитання “Пошти” зізнався, що особисто в Японії ніколи не бував. Ба більше – у жодному випадку не хотів би там побувати.

Цілком умотивовано побоюючись краху власних ілюзій (коли замість патріархального японського світу може побачити уніфіковані скляні хмарочоси, сучасний побут тощо без жодного натяку на те, якою ми всі продовжуємо уявляти Країну сонця, що сходить), колекціонер воліє любити японське мистецтво без особистих відвідин його батьківщини. Свого часу захопившись колекціонуванням холодної зброї, він звернув увагу, що часто-густо її руків’я (коли йшлося про зброю Японії) було зі слонової кістки, оздобленої мистецьким різьбленням. Так народилося інше його захоплення – талантами різьбярів екзотичної у сприйнятті європейця країни. На сьогодні Олександр Фельд­ман – володар збірки не лише японської старовинної зброї, а й мініатюрної пластики, яка, за оцінками фахівців, належить до найбільш представницьких у Європі.

“Та й не тільки в Європі, зокрема, коли йдеться про своєрідний у японській пластиці “білий період”, – розповіла куратор виставки “Окімоно: вперше у Східній Європі ( зі збірки Олександра Фельдмана)” Світлана Рибалко. – Навіть музеї Японії завдяки Олександру Фельдману програють Україні за кількістю, а головне – якістю експонатів, що цей період презентують. А йдеться про ХІХ – початок ХХ століття, коли давнє мистецтво японських різьбярів зазнало впливу серйозного європейського. Тобто говоримо про мистецтво, яке стало яскравим зразком інтеграції культур. Що важливо, саме в колекції цього збирача є одна із трьох моделей (саме із кістки, а є ще бронзова і дерев’яна) знаменитої “Матері, що годує немовля” , що її  виготовив японський майстер Удагава Кадзуо, який презентував своїми творами Японію у 1900 році на Всесвітній виставці у Парижі”.

До речі, ця робота, яку вважають одним із кращих зразків японського реалізму, є візитівкою збірки українського колекціонера. І вона сьогодні серед інших, не менш цікавих експонатів на виставці у Львові. Важливо, що Олександр Фельдман уже знає місце­знаходження її бронзового варіанту. Як зізнався він пресі напередодні відкриття виставки, має велику надію цю бронзову скульптуру придбати.

Але для сучасників важливо ще й інше – Олександр Фельдман формує свою колекцію не тільки для себе. Він допомагає державним музеям, зокрема, поповнюючи їхні фонди (між іншим, Львівській галереї він подарував 31 предмет, що представляє японську мініатюрну пластику, живопис та зброярське ремісництво).  А головне – невдовзі має намір відкрити у Харкові окремий музей, де всі експонати колекції стануть загальнодоступними для перегляду.

“Виставка у Львові – аж ніяк не випадкова, – підкреслив колекціонер на зустрічі з журналістами з нагоди відкриття “Окімоно: вперше у Східній Європі”. – Хоч я народився у Харкові і працюю у Києві, але біля Львова – у Стрию – служив. І дуже вдячний командиру взводу, де я служив, який відкрив нам, солдатам, красу цього міста. У радянські часи вважалося: якщо Львів ту чи іншу мистецьку подію приймає, отже, подальший успіх їй гарантовано. Сьогоднішня виставка у Львові (де найстаріші експонати мають близько 170 років, а наймолодші – 120) є своєрідною репетицією перед поїздкою цієї експозиції до Європи”.

Виставка “Окімоно: вперше у Східній Європі”, де “поряд зі скульптурами, вирізаними з кістки, можна побачити високохудожні композиції з бронзи, виготовлені наприкінці ХІХ століття відомими японськими майстернями для західного ринку”, де “декоративні об’єкти і станкові твори, японський реалізм і східний ораєнталізм”, у Львові експонуватиметься тільки до 6 листопада. А тоді її вітатимуть у Німеччині та Польщі.