Тарас Стефанишин

Останні, часто незавершені твори митців, докінчити які завадила смерть, зазвичай сповнені й урочистістю заповіту, і нотками смутку, і певною загадковістю. Цілісні у своїй недовершеності, ці своєрідні автомеморіали водночас спонукають глядача домислювати й співтворити. Саме таку незвичну меморіальну експозицію відкрили днями в Національному музеї.

На виставці представлений лише один твір - композиція відомого львівського скульптора Йосипа Садовського "Вітрильник Андрія Первозванного".  Багатолітній промотор мистецького життя Львова, співорганізатор заснування й будівництва в нашому місті Палацу мистецтв, визначний педагог, автор низки монументальних творів, Йосип Садовський останні десятиліття особливо пройнявся релігійною тематикою - як у власному бутті, так і в творчості. Центральним утіленням віри, роздумів, ідей митця стала багатофігурна композиція "Вітрильник Андрія Первозванного", що немов увібрала його професійний і духовний досвід, об'єднавши різні матеріали, техніки, види мистецтва - скульптуру, інсталяцію, художнє скло тощо. Саме над цим масштабним проектом митець працював останніх п'ять років і, без перебільшення, до останнього подиху - адже раптово помер у січні цього року у своїй майстерні, саме за цією роботою. 

Йосип Садовський довго зволікав із експозицією "Вітрильника", весь час прагнув доповнити його символами, новими ідеями, своїми роздумами, втіленими в різних матеріалах. Про особливий натхненний підхід до свого opus magnum пригадав на відкритті виставки багатолітній колега митця та сусід по майстерні, львівський скульптор Іван Самотос. Однак остаточну дату виставки Й.Садовський встиг узгодити із директором Національного музею у Львові Ігорем Кожаном за кілька місяців до кончини. Твір планували виставити в центральному холі музею для загального огляду 23 липня, в день відзначення річниці 1020-ліття хрещення Русі-України. На жаль, сам автор не дожив до цієї дати, проте представлення його глибоко концептуального, хоча й незавершеного твору стало гідним її вшануванням. А водночас і даниною пам'яті автору.

Фахову оцінку композиції спробував дати на відкритті виставки відомий львівський мистецтвознавець Микола Моздир. А концепцію роботи прокоментував син племінника митця, філософ Антін Марчинський, докладно опрацювавши нотатки скульптора, які він вів, створюючи свій "ковчег віри". У цій композиції поєднано образи і тексти, християнську символіку із біблійними цитатами. Невипадково у "Вітрильник Андрія Первозванного" Йосип Садовський заклав ще й дві дрібки землі - з Єрусалима та зі свого рідного села, та два власних портретних зображення. "Цей вітрильник пливе двома ріками - Йорданом та Дніпром", - говорить Антін Марчинський. Тісно переплелися в ньому духовна, історична, автобіографічна вісі. А для нащадків це ще й вітрильник пам'яті.