Попри те, що публікацій про львівського художника-графіка Володимира Пінігіна, чия виставка монотипій та малюнків “Fantas-Marina – II” відкрилася у галереї “Primus”, є не так уже й багато – без нього світова слава школи львівської графіки була би менша.

Уродженець Росії, що ріс в атмосфері мистецького Петербурга і ось уже понад 50 років мешкає у Львові, саме тут (свого часу здобувши освіту графіка в тодішньому  Українському поліграфічному інституті) вигранював свій талант, паралельно поповнюючи дипломами та медалями власну колекцію творчих перемог на міжнародних виставках не тільки в Україні, а й Польщі, Словаччині, США, інших державах. 

Він знає, що таке, коли не можна виставляти те, що хочеш. І знає шлях, як усе ж бути вільним. “Коли людина не живе лише нинішнім днем, – свого часу ділився зі мною думками художник, за яким закріпилася слава “відлюдника”, – а намагається розширювати внутрішні обрії через літературу, мистецтво, історію, зрештою, через потребу думати, аналізувати, шукати істину, невільником їй не бути. І то вже інша річ, як хто в такому стані свободи готовий жити…”

“Графіка Володимира Пінігіна вимагає від глядача відповідної ерудиції, інтелігентності, смаку, духовних зусиль, – говорить про художника в анотації до виставки мистецтво­знавець Наталка Космолінська. – На технічному рівні – це “японська” відшліфованість, філігранність лінії, віртуозна пропрацьованість деталей. Авторський стиль графіки Володимира Пінігіна – складнопідрядний, міцно збудований на рівні малюнка і добре прорахований на рівні інтелекту пост­модерний колаж – з кожним роком набуває все більшої багатошаровості. Можливість блукання в інтелектуальних лабіринтах універсального світового тексту, база даних якого містить увесь арсенал світової культури, історії, філософії, запрограмувала систему естетичних координат Пінігіна. Творчі “батарейки” раніше живили щорічні поїздки, а тепер хіба спогади про рідний Петербург, “неформальну” Москву, іронічну Одесу й інше”.
На виставці у “Primusі” – спогади про Крим: сонячні, інтимні, душевні…