Володимир Тихий, режисер, продюсер
У рамках фестивалю “Кінолев”, що триватиме у Львові з 21 до 24 серпня 2010 року, відбудеться презентація українського проекту “Мудаки: Арабески”. Це безбюджетний короткометражний альманах українських режисерів, який виник із бажання реалізуватися творчо в умовах застою в українському кіновиробництві. Головні принципи – знімати тут, зараз і про звичайних людей. Серед режисерів: Володимир Тихий, Роман Бондарчук, Віра Яковенко, Анатолій Лавренішин та інші. Генеральний продюсер проекту – Володимир Тихий, співпродюсер – компанія “Артхаус Трафік”.
– Проект є безбюджетним. Що таке безбюджетне кіно?
– Кінематографісти, які організували проект, уся команда, що бере у ньому участь, робить комерційні проекти, проте творчо не реалізується. Серіали для ОРТ чи РТР не є втіленням їх мрій. Тож дефіцит творчої реалізації спровокував появу цього проекту. Фільми, що входять у нього, мають невеликий хронометраж і їх можна відзняти буквально за три дні. Актори, оператори, інші працівники домовилися працювати безкоштовно. На такий період часу це не є проблемою. Знімають фільми на цифру, адже робота з плівкою коштує дорого. І хоча в проекті задіяні поважні професіонали, він справді виявляється безбюджетним, бо всі вони працюють заради ідеї.
– Судячи з повідомлень у пресі, основною ідеєю проекту є протест проти стану сучасного кінопроцесу в Україні. Це так?
– Протест – лише одна з ідей. Хоча наш кінопроцес справді дуже відрізняється від того, який існує у світі. Всюди знімають комерційне кіно, яке заробляє гроші. Крім того, є кіно некомерційне, в яке вкладають чималі гроші. У нашому випадку нічого такого не відбувається.
Але насамперед наш проект – не протест, а спроба себе проявити. Отож, річ не лише у протесті, а, точніше, зовсім не у протесті. Наприклад, Мирослав Слабошпицький зняв “Глухоту”, бо хотів і надалі займатися своєю професією. Але після того, як минулого року його “Діагноз” успішно показали на кількох фестивалях, інших варіантів знімати кіно, крім нашого проекту, в нього не виникло.
Протестувати – це робити щось комусь назло. А на таких принципах далеко не заїдеш.
– А хто є тими мудаками, які дали назву проекту?
– Мудаки – це соціально-культурний нігілізм, який існує у сучасній культурі. Це люди, які керуються навіть не власним зиском, а взагалі невідомо чим. Це хвороба, яка проявляється у нашому суспільстві буквально в усьому, зокрема і в культурі, і в політиці. Вона формує наше суспільство і вчить дітей бути мудаками. Це персонажі, які створюють певні обставини для такого існування суспільства, яке ми можемо спостерігати зараз.
Звичайно, трендово така назва звучить агресивно. Деякі телеканали навіть вважають це слово нецензурним і в своїх репортажах називають проект просто “Арабески”. Проте нам розходиться не на агресії, а на актуальності та соціальності.
Є три вимоги для участі у проекті: історія має відбуватися тут, в Україні, з простими людьми, не з олігархами чи якимось зірками, а також у нашому часі. Крім того, обов’язковою вимогою є українська мова або суржик.
