Кабмін заборонив прокат фільмів, дубльованих не в Україні. Проте, якщо з’ясувати, про що йдеться, то мова  передусім про географічну, а не мовну прив'язку.

Якщо у постанові Кабміну № 551 від 21 червня йшлося про те, що “для отримання прокатного посвідчення власник прав на фільм повинен подати до Держкіно фільмокопію, дубльовану (озвучену, субтитровану) українською мовою на території України суб’єктом господарювання, який виробляє товари, виконує роботи та надає послуги на території України. Виняток, згідно з постановою, це артхаузні фільми, що можуть бути озвучені або дубльовані не на території України за умови, що в український прокат виходять вони тиражем не більше 10 фільмокопій”.

Проте вже 1 липня міністр культури і туризму Михайло Кулиняк повідомив, що Кабмін має намір дозволити дубляж фільмів іноземними мовами при обов’язковому субтитруванні українською та проведення дубляжу на території України. За повідомленням УНІАН прем’єр-міністр Микола Азаров вимагає вирішення питання з поверненням російського дубляжу в кінотеатри в найкоротші терміни і вже висловлював невдоволення його затягуванням. Тож формулювання “дозволити дубляж фільмів іноземними мовами” можна розглядати саме у цьому контексті.  Хоча автор тексту не має нічого проти, щоб дивитися кіно мовою оригіналу із українськими субтитрами, як це заведено у багатьох європейських країнах, особливо у випадку із артхаузним кіно. Проте для чого тоді говорити про дубляж іноземними мовами?

Тим більше, що запропонований Міністерством культури та туризму України варіант вирішення проблеми кінопрокату майже витіснить з нього українську мову. Так прокоментував УНІАН політичний консультант, віце-президент Української PR-ліги, автор “Мовного балансу України” Олег Медведєв. “Анонсовані новації Азарова-Кулиняка призведуть до того, що україномовні фільми із кінотеатрів зникнуть взагалі, і ситуація у кінопрокаті стане такою, якою вона була за урядування Януковича у 2002 – 2005 роках та 2006 – 2007 роках. У кінотеатрах тоді, як відомо, всі фільми демонструвалися винятково російською, і Партія регіонів не вбачала в тому жодних порушень мовних прав громадян. Очевидно, тому, що, на думку керівників ПР, права існують тільки у тих, хто говорить російською мовою”, – наголосив Олег Медведєв. Експерт також порадив урядовцям ознайомитися із позицією Віктора Януковича, зафіксованою в законі про основи зовнішньої та внутрішньої політики, в якому є норма про “забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”, – пише УНІАН. Медведєв наводить і цифри існування українського кінопрокату: “За 2008 – 2009 роки, згідно з даними Державної служби кінематографії, для кінопрокату дубльовано та озвучено українською мовою 205 фільмів загальною кількістю копій 7185. Російською мовою звучання (з українськими субтитрами) в прокат вийшло 94 стрічки російського виробництва загальною кількістю копій 2796. Відтак, частка україномовних фільмокопій становить 71,8%, російськомовних – 27,9%, і ці дані явно суперечать твердженням про нібито суцільну українізацію кінопрокату”, – наголошує він.

Висловив занепокоєння тим, що український дубляж у кінотеатрах може зникнути, і лідер партії “За Україну!”  В’ячеслав Кириленко, який у депутатському запиті вимагає від міністра культури і туризму Михайла Кулиняка відмовитися від ініціювання рішень Кабінету Міністрів чи очолюваного ним міністерства, спрямованих на перегляд наявного порядку дублювання, озвучення, субтитрування іноземних фільмів. Пан Кириленко застерігає: якщо буде дозволено дублювати, озвучувати чи субтитрувати іноземні фільми не з оригінальної версії, а з копій, то український дубляж у кінотеатрах майже зникне.

“Економлячи власні кошти, дистриб’ютори будуть завозити з Росії копії західних фільмів, дубльованих російською мовою і накладати на них українські субтитри. По суті, в кінопрокаті звучатиме лише російська мова”, – наголошує В’ячеслав Кириленко у своєму запиті.
За його словами, влада таким чином прагне обійти норму статті 14 Закону “Про кінематографію” і Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2007 від 20 грудня 2007 року і завдати чергового удару по українській мові й культурі.

В’ячеслав Кириленко нагадав, що перехід України в 2006 – 2008 роках на практику дублювання іноземних фільмів державною мовою спричинив зростання відвідуваності кінотеатрів і касових зборів, а в Україні створено індустрію дубляжу, яка забезпечує роботою тисячі українських фахівців.

“Безпрецедентне повернення до політики знищення української мови, характерної для часів царизму чи комуністичного режиму, безумовно, викличе обурення української громадськості і спровокує справедливі акції протесту”, – йдеться в депутатському запиті.
Звернулися до Президента із проханням захистити український дубляж і провідні митці нашої держави. У їх відкритому зверненні йдеться: “З великим жалем маємо констатувати, що сьогодні абсолютно безвідповідальними діями окремих політиків та посадовців поставлено на межу знищення справжній культурницький здобуток останніх років – український дубляж. Українські митці наголошують на тому, що “український дубляж став справжнім інтелектуальним здобутком”. “Причому це спільний інтелектуальний здобуток як україномовних, так і російськомовних громадян нашої країни – артистів, режисерів, перекладачів, які працювали над його створенням, а також глядачів, що в усіх куточках нашої країни сказали українському дубляжу “так”, масово відвідуючи кінотеатри”, – зазначається у їх зверненні. Безпідставними є також твердження про порушення конституційних прав російськомовних громадян, оскільки фільми російського виробництва, які демонструються з оригінальним російським звуковим супроводом, займають не менше 30% українського кіноринку.

“З огляду на все вище наведе, просимо Вас, пане Президенте, втрутитися у ситуацію і не допустити знищення не лише галузі, яка найбільш динамічно розвивається в сьогоднішній Україні, а й значного інтелектуального здобутку, яким є український дубляж”, – додають Богдан Жолдак, Анатолій Хостікоєв, Богдан Бенюк, Наталя Сумська, Олег Стальчук, Сашко Положинський, Ірена Карпа, Сергій Фоменко, Віктор Морозов, Дмитро Добрий-Вечір, Людмила Таран, Лариса Денисенко та багато інших.

“Пошта” звернулася до Державної служби кінематографії із проханням прокоментувати останні рішення міністерства та заяви міністра. Зокрема, найбільш незрозумілу тезу про дозвіл дублювати фільми іноземними мовами. Ми запитали у посадовців: про які саме іноземні мови дубляжу йдеться?

У який спосіб і ким буде визначатися, якою саме мовою здійснюватиметься дубляж? Чи буде зафіксована квота на україномовний дубляж? Якщо так, то у якому обсязі?

На час здачі номера до друку відповіді ми не дістали. Щойно міністерство та підпорядкована йому Держслужба кінематографії прояснять ситуацію, ми повідомимо про це своїх читачів.