На слух і на смак

У відомому своїми креативними акціями мистецькому осередку з’явився  інтерактивний культурний проект “MezzoДром”

Нову цікаву й актуальну для Львова ініціативу віднедавна втілює у життя Музей ідей. У відомому своїми креативними акціями мистецькому осередку вирішили поєднати приємне з корисним, до того ж в однакових пропорціях. Так з’явився  інтерактивний культурний проект “MezzoДром”.

В основі задуму – кілька складових, які неможливо оминути увагою. І які також неможливо було б реалізувати десь в іншому місці – не у Львові і не в саду отців бернардинів, що сьогодні став культурним простором  Бернарденґарден. Також імпреза потребує теплої пори року, свіжого повітря і публіки, спраглої утіх не лише духовних, але й кулінарних.

Але про все за порядком. Ті, хто днями прогулювався надвечір  вулицею Валовою, на якій у частині колишнього монастиря XVII ст. розташований Музей ідей, уже встигли звернути увагу на дійства, що відбуваються як на великому (3 х 2 м) екрані, так і поруч нього. А також на неймовірно спокусливі запахи. Адже на “MezzoДромі”  ознайомитися із різними культурами можна не лише на слух, але й на смак.

Як розповів “Пошті” засновник Музею ідей та натхненник нового проекту, художник Олесь Дзиндра, основний задум нового проекту – продемонструвати музичні та кулінарні здобутки тих національних громад, що з давніх-давен творили львівську міську культуру. “Багатонаціональний Львів уже понад сімсот років показує Європі унікальний досвід мирного співіснування різних  народів, приклад толерування різних вірувань та конфесій. На наш погляд, це протоісторія Євросоюзу  в мініатюрі. Атмосфера терпимості і любові, добросусідства і відчуття спільної відповідальності за місто зробило Львів таким, яким він є сьогодні, містом, до якого їдуть за його енергетикою і красою, – вважає пан Дзиндра. – Львівську міську культуру в однаковій мірі творили українці, німці та поляки, італійці та вірмени, греки та французи, чехи, австрійці, угорці та росіяни, хорвати та євреї, татари та багато інших народів, представники яких оселилися у Львові назавжди і стали співтворцями нашого міста. Багато з їх нащадків живуть тут і нині”.

Отже, з кінця травня і до кінця жовтня, тобто увесь літній сезон, у Бернарденґар­дені відбуватиметься своєрідний фестиваль національних культур Львова. Кожна із них “пануватиме” тут рівно тиждень, знайомлячи всіх охочих зі своєю музикою (як народною, так і професійною), танцями, ремеслами та таємницями національної кухні. Вхід на всі акції “MezzoДрому” безкоштовний

Щодня планують приурочити якомусь жанру національної академічної музики, кращі записи транслюють на великому екрані: у вівторок – оперу, в середу – камерну музику, в четвер – балет, у п’ятницю симфонічні твори, а в неділю – джазові. Натомість, щосуботи відбуватимуться гастрономічні перформенси, які на фестивальній сцені планують проводити наживо, за участі знаних у світі митців. До речі, винятково чоловічої статі. Таке вольове рішення Олесь Дзиндра пояснює не вірністю патріархальним традиціям, а навпаки – бажанням дозволити жінкам нарешті відпочити. Й помилуватися своїми талановитими героями-митцями.

До “MezzoДрому” залучили товариства національної культури, дипломатичні представництва, окремих знакових митців різних національностей. Першим відбувся Тиждень угорської культури, в межах якого львів’яни мали нагоду переглянути кінофільми та записи національної опери “Bбnk Bбn” Ференца Еркеля, балетні постановки, запис концерту симфонічної музики з площі Героїв в Будапешті, а також виступ львівської піаністки Етели Чуприк. А минулої суботи під акомпанемент угорських національних мелодій у виконанні солістів Львівської філармонії Маріанни Лаби та Габора Алмаші поласували гуляшем, запиваючи його знаменитим угорським вином.

Упродовж сезону знайомитимемось на “MezzoДромі” з австрійцями, татарами, іспанцями, греками, німцями, євреями та навіть французами. А також поляками, італійцями, гуцулами, словаками, литовцями, вірменами, чехами, грузинами і... китайцями. Остання громада, мабуть, є наймолодшою у мультикультурному середовищі  Львова – відкритого для світу.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4960 / 1.57MB / SQL:{query_count}