Ім'я художника Івана Климка, чия виставка кераміки відкрилася у Національному музеї у Львові, сучасникові мало що скаже. Попри те, що цього творця сьогодні називаємо серед визначних майстрів львівської школи кераміки, на його долю через скромність натури і тавро "націоналіст" не випало ні уваги преси, ні мистецтвознавчих чи біографічних публікацій, ні навіть можливостей широко представити глядачам свою творчість.

Тобто така можливість випала, але лише зі здобуттям Україною незалежності - вперше ( і чи не єдиний раз) художник зміг широко показати те, над чим працював, лише у свої 63 роки, у 1993 році у тому ж таки Національному музеї у Львові. Тодішня виставка стала третім його персональним представленням і водночас останнім прижиттєвим. Але його постать і донині не вивчена.

"Це був дуже талановитий творець, типовий вихованець львівського культурно-мистецького середовища і, зокрема, учень Івана Севери, Григорія Смольського, Олекси Шатківського та інших видатних художників, - говорила на відкритті виставки мистецтвознавець Любов Волошин, яка чи не першою взялася за популяризацію цієї самобутньої особистості. - Іван Климко був митцем зі своїм "особливим" климківським розумінням матеріалу та оригінальним поетичним баченням світу, позначеним яскравими прикметами національної своєрідності. Водночас, як людина і художник, він був складною особистістю із внутрішніми протиріччями. Максималіст за складом характеру, абсолютно нездатний до компромісних рішень, він свідомо вибрав собі "тверду" дорогу в мистецтві. Дорога ця, заповнена мистецькою працею та фанатичною відданістю творчій ідеї, була, однак, позбавлена належного митцеві визнання, зате сповнена колючок і гіркоти незаслужених, не раз відверто тенденційних прискіпувань. Тоталітарний режим не любив людей із негнучким хребтом".

Знаходячи підтримку від остаточної зневіри у своїх колег за фахом Марії Савки-Качмар, Романа Петрука, Ярослава Мотики та інших, Іван Климко зумів не зламатися, а відтак набути особливого чару не лише як митець, а як особистість.

Сьогоднішня експозиція у Національному музеї у Львові засвідчила: у свідомість шанувальників мистецтва повернувся не просто митець, а художник зі своєю філософією, образною системою та оригінальним відчуттям пластичної форми.