Цього року американська акторка, добре відома завдяки стрічкам про Бриджит Джонс, володарка "Оскара" Рене Зеллвеґер входить до складу журі ювілейного Берлінського міжнародного кінофестивалю. Минулого року акторка зіграла головну роль у конкурсному фільмі Річарда Лонкрейна "Мій єдиний". Саме тоді кореспондентові "Пошти" вдалося поставити акторці кілька запитань.

- Ви знялися в новому фільмі Річарда Лонкрейна, представленому на конкурсі Берлінале. 13 років тому цей режисер уже здобув "Срібного ведмедя", але без Вашої участі. А Вам у Берліні сподобалося? І чи можна назвати Вашу героїню у фільмі Лонкрейна "Мій єдиний" уособ­ленням Вашого життєвого досвіду?

- У Берліні мені сподобалося. А питання про життєвий досвід я залишу без коментарів.

- Чи правда, що у Вас є німецьке коріння?

- Так, є. Але, соромно зізнатися (насамперед перед власним батьком) - німецькою я вже не розмовляю.

- А фінською? Адже Фінляндія, кажуть, теж країна Ваших предків?

- Фінської теж не знаю. Але у Фінляндії вже побувала й, сподіваюся, не востаннє.

- Хто вона для Вас, Ваша нова героїня?

- Жінка, яка не знає собі ціни. І її подорож - це подорож у себе саму. Зрештою, саме завдяки такій поїздці вона "цементує" свою родину.

- Як Вам "жилося" разом з персонажем у 1950-х?

- О, мені там дуже сподобалося. Сподобалося все: костюми, ідеї і той настрій, що панував тоді в Америці. Вважаю, що зйомки були просто чудовими. Це досвід, який я дуже ціную. Хоча знялася вже в багатьох фільмах, саме цей досвід виявився особливим. І фільм "Мій єдиний" мені теж дуже, дуже подобається.

- Вам вдається навіть у рамках одного фільму представити кілька характерів. Що відчули, прочитавши сценарій?

- Ми з режисером швидко, як ніколи,  дійшли спільного знаменника, зрозуміли, що  потрібно робити. Отож, можна сказати, це був проект, породжений від задоволення, навіть від пристрасті. З любові до того, що ми робили.

- Ви майже завжди граєте лагідних, сором'язливих, скромних жінок. Не хотіли б змінити імідж і стати домінантною?

- Чому? Мені здається, у моїй фільмографії вистачає домінантних персонажів, сильних і навіть просто жахливих. Адже не характер головне для мене при виборі ролі. Я люблю гарний матеріал, з яким можна добре попрацювати. І тому я люблю гарні фільми.

- У Голлівуді всі повинні бути молодими й гарними. Що Ви будете робити, коли перестанете належати до цієї категорії?

- Це не мій Голлівуд. Мій Голлівуд - той, де роблять добрі фільми. І думаю, там місце для мене завжди знайдеться.

- Після спільних зйомок у фільмі "Любов за правилами й без" Джордж Клуні сказав, що Ви просто персоніфікуєте гламур старого Голлівуду - зірок на кшталт Джинджер Роджерс. Вам лестять такі компліменти?

- Ще й як! Тим більше, що Джордж Клуні запросив мене на зйомки у свій фільм. Тільки, сподіваюся, не тому, що всі інші претендентки вже були вагітними (сміється).

- Ви вважаєте, жінка повинна бути незалежною? Ну хоча б настільки, як Ваша героїня з останнього фільму?

- Так, жінка повинна бути незалежною саме настільки, щоб знати, що в неї усередині. Дуже важливо з'ясувати, як ти мислиш, що ти шукаєш, чого прагнеш.

- А чи повинна жінка - як багато хто з Ваших героїнь - бути слабкою, щоб лише згодом стати сильною?

- Ні, не думаю. Головне - мати в собі "щось", і не менш важливо - знати, що саме.

- Яку ж роль відіграє тоді в житті жінки чоловік?

- Нічого не можу сказати з цього приводу. Просто тому, що мені для цього не вистачає життєвого досвіду.