Недільного вечора у Львові відбулася інавгурація Року Шопена. Знаменно, що ця подія збіглася з другим туром виборів Президента країни, немовби підтвердивши ще раз відому істину: Львів - перш за все місто високої культури і духовності, і жодні політичні бурі не здатні подолати інтерес галичан до мистецтва. Слухачі заповнили зал філармонії майже вщерть, і ювілейні урочистості розпочалися гідно: прибув і виступив із вітанням (бездоганною українською мовою) віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Львові Марцін Зєнєвіч, і навіть губернатор області Микола Кміть віддав перевагу не очікуванню результатів виборів перед екраном телевізора, а спілкуванню із безсмертними шедеврами.

А концерт дійсно був найвищої художньої проби і продемонстрував як успішність спільних мистецьких акцій із сусідами-поляками, так і великий потенціал наших молодих піаністів. Імпульсом до львівської інавгурації став міжнародний музичний форум "Бескиди без кордонів", який вже кілька років відбувається у польському місті Сяноку і яким опікується відомий піаніст і педагог, професор музичної академії в Бидгощі Ярослав Джевецкі. Його доволі тривала творча співпраця з ректором Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка професором Ігорем Пилатюком і багатьма іншими львівськими музикантами привела до організації циклу спільних концертів і шопенівськими програмами в багатьох містах Польщі, який з часом подолав кордони і завершився у Львові. Так символічно Рік Шопена об'єднав митців різних країн.

Великою перевагою інавгураційної програми була і її небанальність: адже виконували не загальновідомі твори Шопена, а менше знані композиції геніального польського романтика, наприклад, Рондо в стилі краков'яка, варіації на тему з опери "Дон Жуан" Моцарта, фантазію на польські теми та Анданте спіанато з Великим полонезом. Оркестр оперної студії ЛНМА ім. М.Лисенка під батутою Ігоря Пилатюка дуже влучно вловив характер оркестрових партій творів Шопена і виступив гідним партнером як досвідчених, так і молодих піаністів. Серед солістів, звісно, найбільшою зрілістю і вдумливістю виконання вирізнилася Анна Стемпінь, викладач музичної академії Бидгоща, але й недавня випускниця Львівської музичної академії Марта Кузій продемонструвала яскраве і свіже прочитання Рондо Шопена, і латишка Катерина Сараєва привабила легкою і блискучою манерою (до речі, обидві молоді музикантки стали лауреатами і володарками "Золотого Парнасу" в рамках форуму "Бескиди без кордонів"), і львів'янка Олена Аливаєва тонко відчула розмаїтість образних градацій Варіацій Шопена. Без перебільшення можна стверджувати, що об'ємна програма сприйнялася на одному диханні. А завершила її Фантазія Л. ван Бетовена для хору, оркестру і фортепіано у виконанні хору та оркестру Оперної студії ЛНМА, хору Державної професійної школи ім. Я. Гродка із Сянока, а партію фортепіано провів Ярослав Джевецький. Ця монументальна композиція, яку критики називають шопенівською "Одою радості", втілила той ідеал, до якого прагнуть усі, але найчастіше досягають власне музиканти: ідеал єдності, подолання кордонів і взаємного порозуміння та гармонії.