Кохання року. "Розірвані обійми" (Los abrazos rotos, реж.: Педро Альмодовар, у гол. рол.: Пенелопа Крус)
Пенелопа Крус, виглядає, повернулася до свого вчителя Педро Альмодовара серйозно та надовго. Режисер бавиться нею, як лялькою: то гримує під Одрі Хепберн, то одягає на неї білу перуку. Крім того, він бавиться із кольором та візіями. Виходить, як завжди, добре і покіноманськи.
Делікатес року. "Безславні виродки" (Inglourious Basterds, реж.: Квентін Тарантіно, у гол. рол.: Бред Пітт)
Ще один кіноман Квентін Тарантіно презентував цього року чи не найкращий фільм у своїй кар'єрі. Вічний кінохуліган зняв фільм у такому шаленому темпі та з такою кількістю подій та героїв, що відірвати очі від екрана неможливо. Тим більше, що, попри кривавий сюжет, який розповідає про американськоєврейське підпілля в окупованій німцями Франції, режисер зумів напхати у фільм багато. Жоден герой, жодна сцена та жодна пісня не з'явилися на екрані випадково. Усі вони - парафрази чи цитати.
Скандал року. "Антихрист" (Antichrist, реж.: Ларс фон Трієр, у рол.: Вілем Дефо, Шарлотта Гензбур)
Засновник "Догми 95" завжди знайде, чим здивувати. У картині йдеться про подружню пару, яка втратила дитину і тепер ховається у хатинці в лісових хащах. Саме там розпочинаються жахливі речі: і проливання крові, і містичні видіння, і смерть, і візуалізація зла. А все для того, щоб довести світові - його, світ, створив насправді Сатана.
Відкриття року. "Пророк" (Un prophеte, реж.: Жак Одіяр, у гол. рол.: Тахар Рахім)
Франція. Наші дні. Малік Ель Джабена потрапляє до в'язниці. За ґратами, серед мафіозі, які ворогують між собою, йому важко протриматися: араби його не приймають, тому що він не шанує їхніх традицій, а корсиканці - через національність...
Таку історію розповів французький режисер Жак Одіяр. У підсумку - Гранпрі Канн, "Сезар" та номінація на "Оскар".
Тріумф року. "Біла стрічка" (Das weisse Band, реж.: Міхаель Ханеке, у гол. рол.: Леоні Бенеш, Йозеф Бірбіхлер)
Протестантське селище у Північній Німеччині напередодні Першої світової війни. Історія дітей та підлітків. Історія їхніх родичів: барона, економа, пастора, лікаря, акушерки, фермерів... У селищі трапляються таємничі злочини. Хто в них винен? "Золота пальмова гілка" Каннського фестивалю для Ханеке, який ушосте брав участь у Каннському кінофестивалі. Також за картину "Біла стрічка" він дістав нагороди екуменічного журі та журі ФІПРЕССІ, тобто усі три незалежні одне від одного журі визнали його картину найкращою. Згодом до журі Канн приєдналася і євпропейська кіноакадемія, яка визнала картину найкращим фільмом року.
Недогляд року. "Ліміт контролю" (The Limits of Control, реж.: Джим Джармуш,
у гол. рол.: Білл Мюррей, Тільда Свінтон, Гаель Гарсія Берналь)
Похмурий іноземець, заявлений у титрах як просто Одинак, вирушає невідомо куди, щоб зробити невідомо що. Те, як Джармуш змушує дивитися свій фільм, нагадує дії гіпнотизера. Чомусь ця вишукана та вигадлива стрічка загубилася у потоці інших і залишилася найбільш недооціненою картиною року.
Прорив року. "Аватар" (Avatar, реж.: Джейм Кемерон, у гол. рол.: Сем Вортінгтон, Сігурні Вівер).
На підготовку проекту Джеймс Кемерон витратив 10 років і використав революційно нові технології. У фільмі йдеться про далеке майбутнє. Група землян на чолі із Джейком Саллі, напівпаралізованим ветераном, вирушає в експедицію на планету Пандора...
"Свіжак" року. "Молоко горя" (La teta asustada, реж.: Клаудіа Ллоса, у гол. рол.: Мегалі Сольєр).
Володар "Золотого ведмедя" Берлінале - "Молоко горя" - розповідає одну із сторінок недавньої перуанської історії, коли тисячі жінок були жертвами зґвалтувань. Друга кратина Клаудії Ллоси, яка підкорила світ "Мадейнусою", довела, що давні традиції латиноамериканського магічного реалізму є свіжішими від втомлених світових кінематографій.
Реанімація року. "Зоряний шлях" (Star Trek, реж.: Джей Джей Абрамс, у гол. рол.: Кріс Пайн).
Чергове перезавантаження популярної в США франшизи її шанувальники вважають дуже вдалим. Стартувавши за 11 років до "Зоряних воєн", "Зоряний шлях" освітив дитинство кількох поколінь американців, а потім зійшов на пси. Джей Джей Абрамс реанімув її старанно та з фантазією.
Імідж року. "Бруно" (Bruno, реж.: Ларрі Чарлз, у гол. рол.: Саша Барон Коен).
Американська комедія "Бруно" в українському виконанні цього року здивувала світ. Експертна комісія з питань розповсюдження й демонстрування фільмів при Міністерстві культури і туризму України заборонила прокат фільму через "художньо невиправдану демонстрацію статевих органів та стосунків, гомосекс. Майже усі провідні західні ЗМІ відгукнулися на цю подію. Reuters, а слідом за ним і "Le Monde", нагадувало читачам, що "в Україні на нетрадиційну сексуальну орієнтацію досі дивляться косо". "The Guardian" вважає заборону фільму етапом передвиборної кампанії Віктора Ющенка. "The Times", а також інші ЗМІ почали активно обговорювати тему цензури в Україні.
