На відкриття виставки живопису "Авторський проект" Олександра Матвієнка у галереї "Дзиґа" зібралося чимало приятелів автора, окрім нього самого. Напередодні художника не стало. Було йому лише 39 років.

"Ми дуже не хотіли робити виставкуспомин, - узяв слово на відкритті друг Олександра Матвієнка ще з його дитинства Віктор Лавний, - бо він заслуговує на більше. Не можемо говорити про нього "був", він є і завжди буде з нами".

"Про Олександра Матвієнка і справді не пасує говорити в минулому часі, - підтримав колегу завідувач кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв Олесь Звір. - Бо це не тільки яскравий художник, глибокий, з ґрунтовною академічною освітньою базою, а й людина, чию присутність ми не перестаємо відчувати".

Дивна річ, львів'янин, свого часу випускник Львівської національної академії мистецтв, чия творчість добре відома у Києві та серед колекціонерів мистецтва сучасності в Україні та за кордоном, у рідному Львові жодного разу окремо не виставлявся. Виставка "Авторський проект" - перша презентація робіт митця у нашому місті. І презентація настільки вдала і несподівана, що про цього справді дуже якісного художника із власним творчим обличчям, технікою виконання вперше доводиться чути, жаль бере через те, що знайомство відбувається так пізно. У хаосі епатажних мистецьких експериментів, часто­густо позбавлених глибини, професійної школи та інших необхідних доброму мистецькому твору або ж проекту ознак, раптом твори, на перший погляд, прості, але характерні складним арсеналом художніх засобів і дуже сильні за своїм впливом на глядача.

"На полотнах Матвієнка конкретність зображеного перебуває у постійній боротьбі із оточенням, що прагне його поглинути, - написав про художника в каталозі до його творчості Гліб Вишеславський. - Предмети, зазвичай, статичні, а середовище - динамічне. Його мінливість залежить від процесу поступового сприйняття глядачем безлічі ритмізованих деталей живопису. Саме це протиставлення статики та динаміки, конкретності й хаотичності, ясності та невизначеності становить зміст творів художника. О. Матвієнко дарує нам радість бачити таємницю в простих, зведених до символів речах - самотньому ослоні, собаці, велосипеді... Його картини нагадують про щирість та відвертість серед реклами, глянцевої штучності та галасу мегаполіса".