На львівські екрани вийшов фільм “Цар”. Російські історики вже встигли виступити за його заборону

Автор книг про Івана Грозного В'ячеслав Манягін поширив відеозвернення до президента Дмітрія Мєдвєдєва, у якому попросив главу РФ негайно зупинити прокат фільму "Цар" Павла Лунгіна, повідомляє Newsru.com. На думку історика, фільм не просто грішить історичними неточностями - він обмовляє засновника російської держави.

"Уявімо собі, що в Америці зняли фільм про Джорджа Вашингтона, у якому перший президент Сполучених Штатів показаний як кровожерний маніяк. А потім запустили стрічку в прокат на якесь національне свято, наприклад, 4 липня. Абсурд!" - обурюється історик із СергієваПосада. "У Росії фільм Лунгіна - прямий наклеп на російський народ і державу - виходить у день Народної єдності й згоди, 4 листопада", - заявив він у своєму ролику, викладеному на сайті YouTube.

Крім того, Манягін легко проводить аналогії із сучасною Росією: "А якщо повірити в те, що засновник нашої держави був таким тираном, то можна повірити й у те, що сучасна Росія, як говорять на Заході, є оплотом тоталітаризму, тиранії, антидемократичною, антинародною державою, якою правлять не зовсім адекватні особи".

Таким чином фільм Павла Лунгіна, за словами історика, показує Івана Грозного як "шизофреніка, садиста, маніяка та параноїка", тоді як він був вельми успішним політиком, вдвічі збільшив територію Росії (щоправда, історик не уточнює, як саме) тощо.

Манягін уже вдруге звертається до президента. Спочатку він просто написав йому листа і отримав відповідь з управління справами Президента, де йдеться, що лист передано на розгляд Міністерства культури.

Лунгіна вже після прем'єри картини звинуватили у надмірній жорстокості, проте режисер відповів, що "не показав і сотої частини тієї жорстокості, тих убивств, які чинилися за Івана Грозного і які документально зафіксовані".

Крім історика, свій протест висловили і деякі священики, незважаючи на те, що герой Олега Янковського митрополит Філіпп самотужки протистоїть жорстокості царя.

До речі, дует Петра Мамонова (цар) та Олега Янковського - найкраще, що є у картині. В першу чергу це стосується Янковського, для якого вислів "працює, як востаннє" став, на жаль, не метафорою, а реальністю. Звістка про смерть актора надійшла під час Каннського фестивалю, де відбулася світова прем'єра картини.

Дія фільму відбувається у 1565 році, коли "пси цареві" опричники залили країну кров'ю. У кожному вони бачать ворога царя, а отже, ворога держави. Єдиний, хто пішов проти царської волі, - митрополит Філіпп, друг дитинства Івана Грозного. Історія цього протистояння і є сюжетом картини.

Фільм дивитися непросто. При тому, що режисер вдало утримався від натуралізації царевих звірств, створена ним похмура атмосфера тотального страху тисне та шокує.

Крім неперевершеної роботи Янковського, варто відзначити і яскраву гру Мамонова. Несподівано добре працюють Алєксандр Домогаров (Басманов), Юрій Кузнєцов (Малюта Скуратов) та, що зовсім дивно, Алєксєй Макаров (Іван Количев). Чудово виглядає епізод, де Віллі Хаапасало в ролі німецького інженера презентує знаряддя тортур, що базується на... кресленнях Леонардо. А от тимчасове повернення в кіно отця Івана Охлобистіна заради ролі юродивого грішить істеричною та малопереконливою грою.

Знято фільм із майстерністю, що підкуповує. Для її підсилення навіть запрошено оператора Тома Стерна, що постійно працює з Клінтом Іствудом. Проте за лаштунками культурного кіно мало що стоїть. Характери сильні, але пласкі. Асоціації із добою тоталітаризму прочитуються, як у дитячому підручнику.

За конфліктом між добром та злом, вірою та владою, світлом та темрявою проглядається ще один - між мистецтвом та кон'юнктурою.

ДО ТЕМИ

Образ Івана Грозного в російському мистецтві у всі часи викликав паралелі зі сучасністю. У 1944 році славетний радянський режисер Сєргєй Ейзенштейн зняв першу серію кінофільму "Іван Грозний" і наступного року був відзначений за неї Сталінською премією. Музику до кінофільму написав Сєргєй Прокоф'єв. Проте наступну серію картини Сталін особисто заборонив, найімовірніше тому, що вбачав у похмурому колориті опричнини, а також у вставній сцені печерного дійства чимало паралелей із сучасністю. "У вас неправильно показана опричнина. Опричнина - це прогресивна армія. У вас опричники показані, як Ку­клукс­клан, цар у вас вийшов нерішучий, схожий на Гамлета... А цар Іван був видатним і мудрим правителем", - сказав Сталін режисерові. До речі, паралель із Гамлетом не випадкова, на неї звертали увагу і сучасні дослідники фільму. Як Гамлет ставить виставу, в якій розвінчує злочини Клавдія, так і Ейзенштейн зняв фільм, у якому намагався показати злочини сталінізму. Прагнучи до розвінчання злодіянь Івана, митрополит Філіпп чинить погамлетівськи: ставить в Успенському соборі "Печерне дійство" - біблійну історію про те, як Навуходоносор стратив трьох невинних отроків. Сам фільм - перевернена мишоловка: "Як Гамлет ставить виставу, що зображує злочин, подібний зі злодіянням короля Клавдія, так і Ейзенштейн ставить фільм - мишоловку для Сталіна. На відміну від шекспірівської, ейзенштейнівська мишоловка подвійна: якщо Сталін попадеться в неї, тобто прореагує на ейзенштейнівський виклик, це буде означати, що Ейзенштейн... потрапив у неї сам.

В "Івані Грозному" свою першу роль зіграв Гєоргій Віцин.

Роль опричника Алєксєя Басманова виконав видатний український актор Амвросій Бучма, що народився у Львові і розпочав свій творчий шлях у театрі "Руська бесіда".

Легендарний провидець Вольф Мессінг якось напророкував Ейзенштейну, що той помре у віці 50 років. Кінорежисер не пережив інфаркту 11 лютого 1948 року, через місяць після того, як відзначив п'ятдесятиріччя.