У першому липневому номері "Пошти"  пропонуємо п'ять вагомих, на нашу думку, подій, що залишилися "поза кадром" у червневих номерах. 

Музика й вино

Варту продовження ініціативу започаткували днями музиканти Львова. Недільного пополудня на келих вина і розмаїту музичну програму запросила друзів керівник відділу міжнародних зв‘язків Львівської філармонії Маріанна Гумецька. Добре відома і як обдарована піаністка, випускниця вищих музичних шкіл Москви й Торонто, Маріанна Гумецька цього разу скористалася нагодою познайомити львів‘ян із своєю, не менш відомою, канадською колегою, віолончелісткою Рейчел Мерсер. Лауреатка численних міжнародних конкурсів, вихованка кращих педагогів Канади та Західної Європи, Рейчел Мерсер в останні роки є концертмейстером віолончелей камерного оркестру "Via Salzburg" та учасницею реномованого квартету "Aviv". На жаль, наразі ще не вдалося організувати виступу цілого квартету у Львові (його приїзд, утім, є доволі реальною перспективою). Поки що інтернаціональний дует піаністки та віолончелістки з поважною програмою вирушив до Києва на фестиваль "Chamber Music Session". А напередодні познайомив із нею львівських друзів. Звучали й складні філософські сонати Людвіга ван Бетховена та Дмітрія Шостаковича, і віртуозний "Блискучий полонез" Фридерика Шопена, і популярне "Гран танго" Астора П‘яццоли, і джазові п‘єси Ніколая Капустіна. Експеримент виявився вдалим, тож, можливо, з часом такі недільні зустрічі, традиція яких уже давно існує в Європі, стануть добрим звичаєм і для Львова.

Мексиканські феєрверки

Лишень до 30 червня експонувалася у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові виставка знаного мексиканського фотомитця, уродженця Мехико, який упродовж шести років працював фотокореспондентом газети "La Jornada", а також дуже багато пуб­лікувався в багатьох газетах та журналах світу, п'ятдесятирічного  Франціско Мата Розаса. Варте уваги, що цей художник, доля якого багата на авторські вернісажі в Іспанії, Канаді, США, Японії, Бразилії, інших державах, львів'ян заін­тригував. А треба сказати, що до нашого міста  саме ця експозиція - "Mexico-Tenochititlan" із 36 чорно-білих світлин, які розповідають про життя різних верств мексиканського народу - приїхала з Відня, до того часу багато подорожуючи Європою. Як акцентували представники посольства Мексики в Україні, ця виставка покликана стати першим каменем у фундаменті культурної співпраці між Україною та Мексикою і анонсувати наступні цікаві події. А, зокрема, у Львові уже незабаром заплановано провести Тиждень мексиканської кухні, на який привезуть автентичних мексиканських кухарів, чиї кулінарні таланти матимуть нагоду оцінити усі охочі.

Святий Георгій поїхав до Тегерана

У Москві завершився 30-й Міжнародний кінофестиваль. Журі на чолі з норвезькою акторкою Лів Ульман найкращим фільмом визнало іранську картину "Простіше простого" режисера Рези Міру Карима. "Срібного Георгія" за кращу режисуру одержав Явір Гирдєв за фільм "Дзифт" (Болгарія). Приз за кращу чоловічу роль був вручений Ричардові Дженкінсу за роль у фільмі "Відвідувач" (США). Приз за кращу жіночу роль отримала Маргарита Бай за картину Сильвіо Сольдіні "Дні й хмари" (Італія). Спеціального приза удостоїлася французька стрічка "Проста душа". Почесну премію за внесок у кіномистецтво вручили японському актору та режисеру Такеші Кітано, а приз імені Станіславського - знаменитій француженці Ізабель Юппер. Відкрився фестиваль картиною "Хенкок" Пітера Берга, а закрився стрічкою Еміра Кустуріци "Марадонна Кустуріци". Україну у Москві представляла стрічка Романа Балаяна "Райські птахи".

Аудіовидання творів української літератури

У День незалежності українців чекатиме дещо незвичний подарунок - вони почують найвідоміші поетичні твори української літератури у виконанні самих класиків.

Фонд Миколи Томенка "Справедлива країна" спільно з Національною радіокомпанією України випустить аудіовидання "Класика української літератури: Живі голоси".

Платівка відтворить голоси Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Миколи Бажана, Василя Стуса, Василя Симоненка, Олеся Гончара, Миколи Вінграновського та Платона Воронька. А найдавніший запис на майбутньому диску, датований 1906-м роком, - це голос Марка Кропивницького. Більшість ау­діоплівок взяті із фондів Українського радіо, решта - з приватних архівів.

А в майбутніх розробках Фонду "Справедлива країна" та Національної радіокомпанії України диск з оригінальним авторським виконанням української прози.

Сни розуму літньої ночі

До 31 липня триватиме в столичному Музеї мистецтв ім. Ханенків експозиція двох усесвітньо відомих графічних серій Франсіско Гоїй - "Капрічос" та "Лихоліття війни".

Навіть тим, хто не вельми знається на образотворчому мистецтві, безперечно знайомий афоризм "Сон розуму породжує чудовиськ". Належить ця максима, як і її геніальне графічне втілення, іспанському живописцю Франсіско Гоїй. У 1797-1798 роках він створив одну із найзагадковіших в історії мистецтва серій гравюр "Кап­річос", що в перекладі з іспанської означає "Фантазії". Вісімдесят аркушів у примхливих, алегоричних, потворних образах відтворюють передовсім образи вселенського зла. Цікавим є й той факт, що саме в "Капрічос" автор як перший аркуш серії залишив нащадкам свій найбільш достовірний автопортрет. Документалістичністю позначена ще одна серія Гойї - "Лихоліття війни", створена під враженням наслідків наполеонівського вторгнення до Іспанії.

Цікаво, що обидві знакові для історії мистецтва графічні серії належать фондам київського Музею мистецтв. Він придбав їх 1941 року у живописця М. Шаронова.