Відомий поет, багатолітній ведучий авторських програм лондонської, мюнхенської, а тепер празької редакції радіо "Свобода", Ігор Померанцев - особа, яку настільки часто асоціюють із українською культурою, що іноді доводиться нагадувати собі про те, що пише він таки російською, а книги виходять в Україні у перекладах. Зараз Ігор Померанцев здійснює промоційний тур Україною у зв'язку з виходом чергової своєї книги "КГБ та інші".

Під час зустрічі з поетом у Львові першим виникло питання, чи потрібні посилання і пояснення до його поезій. Хоча вірші писані відносно недавно - у 70х рр., чимало реалій можуть стати незрозумілими для читача, особливо молодших поколінь читачів. До відповіді на це запитання поет підійшов пофілософськи, розмірковуючи про те, наскільки вторинним стає життя з роками:

- Колись життя складалося із самих лише яскравих вражень, смаків, запахів, краєвидів. А тепер, коли я ходжу тими самими вуличками, але мені уже 61, а не 20, то кожне моє враження - це цитата, приховане посилання, яке доведеться пояснювати комусь молодшому за мене. З одного боку, це сумно, але з іншого, цими цитатами можна бавитися. А забава, гра, клоунада, можливість міняти маски - це для мене у поезії головне.

Писання про сімдесяті, на думку поета, у сучасній російській літературі - це все ще табу. Коли тодішніми подіями почав цікавитися син поета, Ігор Померанцев вирішив зібрати йому відповідні літературні свідчення і з подивом усвідомив, що про це ніхто не писав і досі не пише. Адже це десятиліття стало найбільш прикрим за увесь час радянського тоталітаризму. Воно не було найжорстокішим, але було найприкрішим, у ці роки трапилося найбільше речей, за які відповідному поколінню завжди буде соромно перед нащадками. Це був час доносів і бездіяльності, час пасивного примирення із системою. Тому писати про це соромно і нікому не хочеться, цей період намагаються викинути з пам'яті, як щось вкрай неприємне. Книга поезій "КГБ та інші" - це спроба усвідомити, осмислити те, що відбувалося тоді, своєрідна спроба покаяння.

Ігор Померанцев був одним із тих, хто конфліктував із системою. Еміграція стала для нього єдиною альтернативою неминучому ув'язненню і руйнуванню, яке чекало на всіх незгодних.

Зараз йому гірко спостерігати за тим, що відбувається у Росії:

- Ви живете у вільному світі, тому моя книга вийшла тут, а не в Москві, тому я приїхав із нею до Львова, а не до Новосибірська. Якби я був російським підданим, мені було би соромно за те, що відбувається зараз у цій країні зі свободою слова. Але оскільки я підданий іншої держави, то відчуваю лише гіркий біль, адже я теж працюю у цій культурі і не можу не зважати на це.

Український переклад книги "КГБ та інші" вийшов раніше за оригінал. Саме такий порядок був важливим для видавництва. "Це була свідома мета", - наголосила Діана Клочко, представник видавництва "ГраніТ", у якому вийшла книга.