Перша персональна виставка графіки та колажу "Сад" молодої львів'янки Ольги Поцюрко у галереї "Lviv Art" і для самої художниці, і для її друзів та знайомих реально стала несподіванкою. Адже до цього часу Ольга Поцюрко активно утверджувала себе як дизайнер, не особливо замислюючись про пошук паралельних площин для самовияву.

Випускниця факультету художньої вишивки Львівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва імені Івана Труша та факультету дизайну ( за спеціальністю - модельєр одягу) Львівської національної академії мистецтв, художникдизайнер Ольга Поцюрко, можливо, і далі б експериментувала виключно у площині створення колекцій одягу (до речі, неодноразово брала участь у різноманітних показах моди, переважно у Польщі), якби не її захоплення фотографією та комп'ютерним колажем. Якогось дня друзі сказали Олі: "А чому б тобі не спробувати зробити виставку?" "А й справді - чому? " - подумала дівчина, маючи у своєму багажі знань ще й сьогоднішній досвід праці над дизайном вибійки для текстилю для однієї зарубіжної європейської фірми.

"Те, що виставила в експозиції Оля, - говорив на відкритті відомий графік, член Національної спілки художників України Борис Дроботюк, - справді зворушливе, цікаве як своїм психологізмом, так і технічно. Мені імпонує, що маємо до справи з творами не лише майстерно розкладеними композиційно, а й думаючими. Тут кожна робота живе своєю суттю".

Весела, відкрита, напрочуд комунікабельна у повсякденному житті, Ольга Поцюрко створила "Сад", сповнений містичної таїни та драматизму. Плетиво ліній, де проглядаються реальні образи птахів, метеликів, звірів, висновує якісь неймовірні сюжети, схожі на фрагменти снів або ж спогадів, просіяних крізь сито романтики та фантазії. Однак і самі сюжети, і підхід до їх технічного виконання, і використана кольорова гама наводять на думку, що є у цьому "Саду" й усамітненість від зовнішнього світу, і трішки печалі. "Можливо, це тому, - ділилася роздумами із "Поштою", - що побути на самоті у реальному житті мені не вистачає".

А в анотації до виставки зазначила: "Сад - живий. У ньому живуть спогади, емоції, відчуття, асоціації. Сад приховує таємниці і спілкується натяками. Із Садом не самотньо ніколи..."