Корисна втрата пам’яті
Подружні стосунки мусять мати в собі елемент театральності, інакше їм надто швидко загрожує "виснаження почуттів", - приблизно так формулює свою тезу міцного шлюбу знаменитий французький драматург Ерік-Емануель Шмітт.
|
Михайло Холманських |
 |
| "Амнезія, або Маленькі подружні злочини" у театрі ім. Курбаса |
Подружні стосунки мусять мати в собі елемент театральності, інакше їм надто швидко загрожує "виснаження почуттів", - приблизно так формулює свою тезу міцного шлюбу знаменитий французький драматург Ерік-Емануель Шмітт. Тексти Е.-Е. Шмітта відзначаються особливим розумінням суті театральності, у якій відсутнє все надмірне, бутафорське, розраховане на дешевий сміховий або мелодраматичний ефект. Глибокий психологізм стосунків та персонажів, показаний автором через, на перший погляд, не важливі, звичні побутові дрібниці, захоплює глядача з перших хвилин дійства і тримає в напрузі до самого завершення довгої вистави, адже кожен наступний момент готує несподіванки і кардинальні зміни у стосунках героїв, розвитку сюжету і навіть оформленні сценічного простору.
| Суб'єктивний погляд |
|
Володимир Кучинський, режисер |
|
Йдеться про те, щоб цей проект був відкритим, щоб він став першим етапом академії гри. Тобто потрібно, щоб ті актори, які дуже добре знають територію імпровізації провокували інших. Також я би хотів, щоб фотографи робили свої забави з фотографією. Крім того, нам розходиться, щоб на базі цих текстів продовжували створювати сцени і короткометражки. Все це робиться для того, щоб дати акторам змогу оволодіти територією імпровізації, територією зміни образів, зміною середовища, зміною жанру, не тільки театрального, але й кінематографічного. Все будемо постійно міняти. Існуватиме відкрита система. Це пов'язано з вихованням актора, за такою методикою, яку ми випрацювали в театрі Курбаса, яка полягає в тому, щоб на перетині різних напрямків утворився справді театр, коли актор може себе стерти, стати табулою раса і на цьому створити систему образів. |
Чоловік повертається додому з лікарні, де пробув 15 днів, але він втратив пам'ять і тепер не переконаний, що вродлива жінка поряд із ним справді його дружина, як вона це стверджує. Можливо, вона лише обманює його, аби досягнути якоїсь незнаної йому мети. Але, можливо, що і він говорить їй не усе, або ж насправді його амнезія не настільки сильна, як він намагається продемонструвати. Гармонійні та майже ідеальні подружні стосунки, якими вони виглядають спершу, приховують чимало скелетів у шафах, серед яких довіра і сумніви, зради і страх перед ними, паніка через ознаки старіння, невпевненість у собі і одне в одному, заздрість і ненависть, алкоголь і спроби вбивства, обман і намагання викрити його, кохання, і нездатність жити одне без одного.
- Життя з тобою - це пекло, але в чомусь воно мені подобається, і головне - я відчуваю, що тут - моє місце, - промовляють зі сцени дві пари акторів - старша і молодша, які розкривають перед глядачем глибокий і непростий досвід, який стоїть за цією нібито банальною фразою.
Повний зал і його захоплена реакція пророчать "Амнезії" успішне майбутнє.
| До теми |
Людина театруЕрік-Емманюель Шмітт народився у Ліоні 1960 року, вивчав філософію у паризькій Еколь Нормаль, після закінчення якої захистив докторську дисертацію, присвячену Дідро. Літературну кар'єру почав з театру. Зараз твори Шмітта перекладено на 35 мов, а п'єси йдуть на сценах театрів більш ніж 40 країн. Літературний журнал "Лір" провів опитування серед своїх читачів. Більшість серед "книг, що змінили їхнє життя", назвали повість Шмітта "Оскар та рожева пані", поставивши її поряд з Біблією, "Трьома мушкетерами" та "Маленьким Принцем". Шмітт про кіно, театр та тексти- Коли французьке телебачення хоче зробити фільм за класикою (а це трапляється нечасто), вони просять мене зробити авторську версію. Причина проста: актори обожнюють грати мої тексти та й публіці вони подобаються. - Я - людина театру, пишу для сцени, для акторів, і те, що мною написане, не вибито у камені. Адже театр - справа дуже жива, така, що постійно змінюється. Одного разу Ален Делон попросив мене дещо поміняти. Я написав "Загадкові варіації" спеціально для нього. Він мав грати лауреата Нобелівської премії. Але оскільки Ален - актор, який завжди ставив на свою природну вроду, він сказав: "Усі лауреати Нобелівської премії - старі та страшні. А можна, щоб мій персонаж був лауреатом якоїсь іншої премії?" І ми придумали премію Гемінгвея, якої не існує. - Я розумію, що п'єса - лише один із складників вистави, лише один з елементів театру. Якщо цього не розуміти, то взагалі не варто займатися драматургією. - Не думаю, що існують заборонені теми або що вони мають бути. Проблема в тому, як про них говорити. Манера, тон можуть бути неприпустимими. Сама тема - ні.
За матеріалами |
5 вибраних постановок творів Шмітта:
Вистава "Загадкові варіації", Львівський театр ім. М. Заньковецької. Реж.: Вадим Сікорський. У гол. рол.: Олег Стефан та Богдан Козак
Вистава "Фредерік, або Бульвар Злочину". Театр Маріньї (Париж). У гол. рол.: Жан-Поль Бельмондо
Вистава "Остання любов Дон Жуана, або Ешафот кохання", Театр Романа Віктюка. У гол. рол.: Дмитро Бозін
Фільм "Розпусник". Реж.: Габрієль Аньон. У гол. рол.: Венсан Перес
Фільм "Коран за месьє Ібрагімом". У гол. рол.: Філіп Нуаре
5 вибраних постановок "Маленьких подружніх злочинів"
Театр Едуарда VII, Париж. Режисер - Бернар Мюра
Театр Ateneum, Варшава. Режисер - Marcin Sosnowski
Театр Романа Віктюка, Москва. Режисер - Роман Віктюк
Національний театр ім. Івана Франка, Київ. Режисер - Кшиштов Зануссі
