Останні дні у галереї "Lviv'Art" експонується виставка живопису "Сновидіння... Подорож у задзеркалля" Петра Романчука, реалізована в облюбованій автором манері - "під патьоки рідкої фарби".

Як сказано в анотації до виставки в минулому випускника відділу художнього розпису Львівського коледжу декоративно­прикладного мистецтва імені Івана Труша та відділу художнього скла Львівської національної академії мистецтв, художник вирішив поміркувати, що таке сон - фантазія чи реальність. "Одні говорять, що сновидіння це ілюзії, інші - що саме наше життя є не що інше, як сон. Бо уві сні віртуальна реальність моделюється надзвичайно натурально. Отже, сон відбиток прожитого чи орієнтовна програма на завтра? Рефлекси минулого чи проблиск майбутнього, а може, це паралельна реальність? Як би там не було, але ми з цим живемо і це на нас впливає".

Що це так, засвідчує і книга відгуків, де під завершення виставки записи, діаметрально протилежні між собою - від щирого захоплення до несприйняття того, що на полотнах. Експресивні кольори, образи чи натяки на них, що виникають у хитросплетінні ліній, створюють атмосферу, у якій затишно чи ні, глядач почувається залежно від темпераменту, настрою, душевного стану. Недаремно сни ще від давніх часів називали то вісниками Богів, то вісниками пекла.

Маленькі деталі. Саме у сні прийшло одкровення до Іоана Богослова. Саме в ніч, коли помер Атилла, імператору Марціану наснилося, що у гунського завойовника зламався лук. Саме у сні Дмитро Менделєєв побачив таблицю хімічних елементів...