Тиждень актуального мистецтва, який учора розпочався у Львові і триватиме до 6 вересня, стає для нашого міста подією, яку чекають усі зацікавлені напрямками сучасного мистецтва. І не тільки львів'яни. Адже ініціатива, яку впровадили у життя минулого року, наразі не має аналогів у мистецькому житті України.

Про що мова? Про те, що впродовж зазначеного часу у галереях "Дзиґа" та "Рrimus", Музеї етнографії та художнього промислу та Музеї ідей, у Центрі міської історії Центрально­Східної Європи та біля монастиря Бернардинів, а головним чином - у просторі колишньої львівської "Фабрики повидла" триватимуть різноманітні мистецькі дійства, що ілюструватимуть спроби художників не лише з України, а й Польщі, Франції, Швейцарії, США, Австрії, Білорусі, Австралії та Сербії витворити простір для пошуку, творення та генерування новітніх тенденцій у мистецтві та їх трансляції до українського глядача. Те, що наразі є новим для громадської спільноти в інших містах України.

50 проектів 56 митців, об'єднані цього разу темою "Б.Н." ( тобто "Без назви") презентуватимуть Тиждень, як і попереднього разу, у трьох творчих напрямах - перформенсу (наповненням якого стануть не лише перформенси більше та менше знаменитих митців, а й "Школа перформенсу" для всіх охочих, яку вестимуть Януш Балдига із Польщі та Сибіл Омлін зі Швейцарії); авторських проектів (що їх координуватиме Влодко Кауфман) та цифрової, електронної і медійної культури ("МедіаДепо") під орудою Богдана Шумиловича. Серед найпомітніших акцій - ексклюзивна світлова інсталяція відомого австрійського митця Ервіна Редла "Зміна швидкості", розміщена на стінах монастиря Бернардинів, яка привертатиме увагу перехожих упродовж чотирьох тижнів і яку після Львова побачать у Торонто, живописний проект львів'янина Андрія Сагайдаковського "Щасливе життя", проект "Контекст" Ігоря Яновича й інші. Зрештою, кожен обов'язково знайде для себе щось цікаве, особливо якщо зважити, що в програмі передбачені також доповнення у формі спеціальних вечірніх програм (серед учасників яких знані Юрій Яремчук, Юрко Іздрик, Марко Токар та інші).

Відтак "Фабрика повидла", яка ще недавно продукувала 20 тонн повидла щотижня, увесь окреслений тиждень зусиллями художників продукуватиме мистецтво. І ще треба подивитися - чия праця більш вагома.

На попередній зустрічі з пресою один з організаторів проекту, мистецький керівник "Дзиґи" Владко Кауфман зазначив: "Ми не претендуємо на революційність. Просто хочемо максимально показати, що робиться в царині сучасного мистецтва на наших теренах і які пропозиції на тему conterporary art у світі. Дуже хочеться вірити, що, попри усі кризи, нам це вдасться".

Свого часу Платон казав: "Життя треба жити як гру грати: бавитися в певні ігри, робити жертвоприносини, співати й танцювати. І тоді людина зможе сподобитися ласки богів, і захиститися від ворогів, і перемогти у змаганні". І Платону, і нашим митцям таки варто дозволити собі повірити.