"Трансгресії" на Вірменській

Днями в КМЦ "Дзиґа" відбулася презентація Міжнародного енвайронментпроекту "Трансгресії", що об'єднав два десятки митців із різних регіонів України та Польщі ідеями створення об'єктів, інсталяцій та перформенсів у довкіллі.

Зрозуміло, найкраще сприймати лендарт, так би мовити, на живо, в момент створення та існування його об'єктів у середовищі. Звідси, зрештою, й назва групи жанрів, поєднаних ідеєю співіснування з навколишнім, енвайронменту. Мистецтво, що виникло в епоху "дітей квітів", упродовж десятиліть зазнало неабияких метаморфоз та розвитку. За словами директора КМЦ "Дзиґа" та одного із активних учасників проекту "Трансгресії" Влодка Кауфмана, в Україні лендарт розвивався повільно, не без проблем, еволюціонував лише в останні роки. А куратор проекту Мирослав Вайда наголошує: ідея "Трансгресій" виникла зовсім недавно, буквально в січні цього року, реалізувавшись у три найважливіші етапи.

Нагадаємо, перший крок "Трансгресії" зробили на фестивалі "Fort.missia2009", що відбувався у липні на території оборонних фортів Першої світової війни неподалік села Поповичі Мостиського району. Другим етапом став виїзд митців у Карпати, на хутір Сіда, де об'єкти проекту "Координати" створювали на базі творчої лабораторії "Новий Ноїв ковчег". Мали нагоду прилучитися до енвайронменту і львів'яни під час недавнього Тижня актуального мистецтва. Для тих, хто так і не встиг побувати на об'єктах або прагне освіжити пам'ять про них, у галереї "Дзиґа" до 5 жовтня відкрита експозиція "фотоспогадів" проекту "Трансмісії", точніше - підсумків масштабної довготривалої акції, яка, схоже, досі не мала аналогів в Україні. Завдяки сучасним можливостям зафіксувати і показати публіці результати творчості в довкіллі саме мистецтво стає активнішим, більш креативним, вважає і Влодко Кауфман.

У геології терміном "трансгресія" (буквально - перехід, пересування) прийнято називати наступ моря на суходіл внаслідок опускання земної кори або підняття рівня моря. У сучасному мистецтві це, радше, долання межі можливого. А вона, як показують проекти Влодка Кауфмана, Володимира Бахтова, Юрія Баранніка, Ілони Сільваші, Ярослава Присяжнюка, Михайла Барабаша, Мирослава Вайди, Лабораторії актуальної творчості, групи "Тотем", Ярослава Козяра, Катажини Шчипьор, Андрія Гуренка, стає усе ширшою.