- Перш за все, це фантастичний фестиваль, і в мене про нього враження най­най­найпозитивніші. А чому не виступав "Мертвий півень"? Та тому, що не хочемо набриднути публіці. Ми виступали два попередні роки і вирішили зробити перерву. Але організатори захотіли, щоб я був ведучим. От і все...

- Ваша група заснована 1989 року, відповідно, 2009й - рік ювілейний. Як плануєте це святкувати?

- Ми майже цілий рік у процесі святкування. Почалося все з презентації кліпу на пісню "Брат, піво кончилось", потім записали альбом, можна його назвати ювілейним, організували ми його разом з Юрком Андруховичем, назвали "Made in UA". Потім було "Прокидання з Мертвим півнем", також відбулося багато концертів в Україні, фестивалів і далі будуть, вже заплановані концерти, фестивалі, все на світі...

- Для творчого колективу двадцять років - це дуже багато. Ви записали велику кількість альбомів, плануєте записати ще один. Чи не вважаєте за потрібне зробити власний офіційний сайт, на якому можна буде послухати вашу музику?

- Власне, цей проект "Радіо Афродіта" має бути дуже масштабним, і поміж усього заплановано організувати спеціальний сайт, присвячений "Півням". Тобто, сайт уже є, але він перебуває у стадії наповнення. Багато людей звертається до нас через те, що важко знайти в Інтернеті правдиву інформацію. Тому я планую розібратися з тим, матиму вільний тиждень, сяду і напишу офіційну історію "Мертвого півня". Хоча зараз за це взявся Андрухович, а мені з Андруховичем не тягатися. Однією з найближчих його книжок має бути така собі історія "Мертвого півня". Він уже почав над цим роботу. Але поки книжка не буде готова повністю - на сайті навіть фрагменти не розмістимо. Він чоловік такий, що наперед нічого не дасть.

- 1998 рік був знаковим для вашої групи. Вам виповнилось 10 років, а це перша кругла дата, вас назвали найкращою рок­групою Львова, а також вийшов альбом "Шабадабада", який багато хто вважає перехідним і першим, що був якісно записаний. Ви погоджуєтесь із цим?

- Я б так не розділяв і не виділяв спеціально "Шабадабада". Звичайно, він був для нас знаковим, бо це перший підсумок нашого десятиліття. Ми зібралися з Яриною Якуб'як і Любком Футорським і записали це все, після чого Любко знову відійшов від нас. Також він був знаковим тим, що "Дзиґа" нам почала допомагати, як, зрештою, допомагає і зараз. Звучання того альбому є типово львівським, тому ми намагаємось тепер записуватися за межами Львова, щоб урізноманітнитись якось.

- У березні 1997го була заснована Асоціація українських письменників (АУП), яка була опозицією офіційному Союзові письменників України. Президентом АУП був Юрій Покальчук, а віцепрезидентом - Юрій Андрухович. Також почесним членом цієї асоціації є група "Мертвий півень". Чи пов'язана АУП з вашим новим проектом, якщо так, то як?

- У новому проекті АУП майже не задіяна, хоч загалом ми використовуємо багато віршів поетів, які є членами асоціації, і в майбутньому буде так само, хоча це для нас не критерій: є поет членом чи ні... Майже весь альбом "Підземне зоо" написаний на вірші Юрія Андруховича. Загалом ми з АУП безконечно пов'язані, але власне в цьому проекті асоціація, мабуть, ніяк не буде задіяна.

- "Мертвий півень" завжди був відкритим до мистецьких проектів. Розкажіть, будь ласка, про українсько­американський проект "Їжак", адже відомо, що частково він відбувається у Філадельфії.

- Цей проект створив Марко Андрейчик, який є чоловіком нашої Ярини Якуб'як. Їх, до речі, можна привітати з народженням первістка. У проекті задіяно тільки його пісні, а "Мертвий півень" та "Плач Єремії" беруть у ньому участь як музиканти і співучасники. Хтось на барабанах, хтось на басі, я підспівував щось, а Чубай на альті підігравав...

- Чи можете відзначити когось серед молодих виконавців, чия музика, на Вашу думку, є перспективною і заслуговує на увагу?

- Я вам скажу чесно, що дуже довго нічого цікавого не бачив і не чув. Найбільшим відкриттям за цей рік для мене є група "DAIAJ LAMA". Також відкрив для себе на фестивалі у Славському групу "Гапочка". Максимально симпатичним для мене є джазовий колектив "Шоколад"...

- Чому в Україні особливо популярною є поп­музика і часто російськомовна, тоді як є багато різних колективів джаз, рок­, фолкмузики. Що це? Поганий смак публіки, данина глобалізації, коли все змішується і стає безликим, чи у Вас є ще якесь пояснення?

- Я не бачу тут нічого від глобалізації. Якби глобалізація проявлялась у пропаганді Мадонни чи Стінга, то мене це б абсолютно задовольняло. А поки що наша естрада - це стриптизшоу або ескортсервіс. Це ж суцільна реклама борделю! Це дівчата, які пропонують свої послуги по телевізору без телефону. І це нічого спільного не має ні з поп­музикою, ні з музикою взагалі. Навіть обговорювати це явище - лише даремна трата часу.

- Коли найближчим часом Ви плануєте виступити у Львові?

- Десь восени. Зараз, улітку, в нас багато фестивалів, і вересень також весь фестивальний, а в жовтні ми презентуватимемо новий диск і обов'язково виступатимемо у Львові.