Насправді усе - просто. Улюблена від дитинства для художника Дмитра Гунца "дощова" тема раптом вилилась у його внутрішню потребу змити ( бодай для власного ока) з львівських будинків крикливі фарби, вирвати з віконних отворів старих кам'яниць недолугий пластик, затопити туалетну плитку на тротуарах, аби нам раптом здалося, що в місті, якому живемо, - нема місця дешевизні, аляповатості, несмаку.

Так виник "Час на дощ" - проект із творів живопису члена Національної спілки художників України Дмитра Гунца, що його автор експонує сьогодні у галереї "Lviv Art" і який покликаний (хоча б символічно) змити зі Львова усі накопичені десятиліттями бруд та людську некомпетентність. Уродженець Львова, що відчуває рідне місто до найтонших нюансів, Дмитро Гунц намагається ці відчуття зафіксувати й у власних роботах. А оскільки кожна людина - особлива, Львів (попри те, що його малювали і малюють десятки, а то й сотні митців) у цього художника - саме його, особливий.

"Практично всі форми, які сприймаються в загальній композиції картини цілісно, можемо розкласти під дією світлових та фактурних нюансів на фрагменти, завдяки чому зображуване перетворюється в абстрактні поєднання плям, - аналізує експозицію мистецтвознавець Оксана Федорук. - Адже у своїх картинах митець приводить глядача до відключення активного сприйняття об'ємного простору через площинне бачення його видимості аж до тих пір, коли зображуване "тане" під дією повітряності елементів композиції. Таке сприйняття наближує стиль художника до імпресіоністичних теорій живопису. Попри це, його роботи - упізнавані, адже кожен мотив переосмислюється творчим інтелектом автора".