Відкрита в галереї "Дзиґа" виставка живопису, скульптури та видруків "Без назви" франківських художників Ростислава Котерліна та Олекси Фурдіяка, з одного боку, стала преамбулою до Тижня актуального мистецтва (який цього року запланований у Львові від 28 серпня по 6 вересня). А з іншого - запереченням застосування окреслення "станіславський феномен" лише до представників літератури.
Відкрита в галереї "Дзиґа" виставка живопису, скульптури та видруків "Без назви" франківських художників Ростислава Котерліна та Олекси Фурдіяка, з одного боку, стала преамбулою до Тижня актуального мистецтва (який цього року запланований у Львові від 28 серпня по 6 вересня). А з іншого - запереченням застосування окреслення "станіславський феномен" лише до представників літератури.
Експозиція "красиво пронизана тишею, - сказано в анотації до дійства. - Але це не відсутність звуків. Швидше суголосе відчуття трансценденції. На нього нанизані завмерлі в просторі артефакти. Своєю мовчазною мовою вони заперечують текст. Ми думаємо словами. Відчуття не піддаються паралельній вербальній фіксації. Вони глибші. Твори на виставці - не ікони. Вони людські. Занадто людські".
Однак не ця особливість робить франківських митців такими, які би могли вважатися візуальним "станіславським феноменом". Ці художники - одні з не багатьох, хто зважився покласти свій талант на часто опальне в пересічному сприйнятті актуальне мистецтво, відкинене на узбіччя через його спроби вийти за межі певних табу, через бажання говорити або про щось заборонене, або у спосіб, який не є загальноприйнятним. Намагаючись за допомогою творчості пояснити самим собі, що є життя і вони у ньому, та усвідомлюючи, що всі намагання такого ґатунку - приречені, обидва автори, утім, не відмовляють собі у них - бо в цьому, властиво, і є сенс життя кожної людини. Експериментуючи, шукаючи, пробуючи фіксувати свій час і свою актуальність, вони дуже вдало бавляться із матеріалом, темами, образами, наповнюючи свої роботи не лише смислами та роздумами, а й здоровою іронією, без якої у сучасному світі - ніяк.
"Ці автори були учасниками люблінського проекту "L 2", одним із кураторів якого я є, - ділився думками з "Поштою" мистецький керівник "Дзиґи", художник Влодко Кауфман. - Відтак я запросив їх виставитися у Львові. Зацікавлюють вони і своїм мисленням, і пластикою. І головне - несподіваним трактуванням буденщини. Справді дивує їхня спроможність зауважувати непомітні речі, без яких щоденне життя не було б таким, яким є, але які ми сьогодні просто не бачимо".