Національний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької запропонував глядачам дві нові постановки. Балет «Lа fille mal gardee, aбо Даремна обережність» – життєрадісну та романтичну історію з французьким колоритом можна буде подивитися 22 жовтня о 18:00. Перша прем’єра нового театрального сезону створена на музику Петера Гертеля. Цей твір відомий як один із найсвітліших та життєрадісних в історії балету. Комедійні ситуації, романтичний сюжет із французьким колоритом, витончені декорації та вишукані костюми подарують глядачам незабутні враження і такі потрібні нині миті радості та спокою.

Балет має багату й цікаву історію. Написаний у 1789 році, він був свідком Французької революції, тому його сюжет став утіленням ідей та естетики епохи Просвітництва. Це перший балет, де головними героями є прості селяни, їхнє повсякденне життя, почуття і переживання. Сюжет твору яскраво демонструє, що обережність матері була справді даремною, а мораль селян виявилася вищою за моральність дворян. На той час зображення чогось подібного на сцені було нетиповим та зовсім новим!

На сцені Львівської національної опери історія «Даремної обережності» бере початок із 1949 року. Відтоді балет мав декілька прочитань і постановок. Зараз нову візію класичної французької історії представляє балетмейстер-постановник Сергій Бондур зі столичної Національної опери України.

«Даремна обережність» належить до класичної спадщини, необхідної для репертуару будь-якого професійного театру. Балет має інтригувальну подвійну назву, притаманну тим часам. Це комедійна вистава в стилі французького водевілю, а отже, має легкий для сприйняття гумористичний сюжет. Моє бачення цього балету відрізнятиме від попередніх оновлена хореографічна лексика з долученням неокласики, що, на мою думку, повинно відповідати сьогоденню», – каже постановник.

Окрім оновленої хореографії, прем’єру відрізняють нові вишукані образи артистів від художниці костюмів Жанни Малецької та акробатичні елементи. Барвисту картину французького села з його невід’ємними атрибутами довершують колоритні декорації Тадея Риндзака.

Доповнень зазнала й музична партитура балету. Диригент-постановник Юрій Бервецький додав до неї три вставні номери видатного французького композитора Адольфа-Шарля Адана. Для роботи з автентичним композиторським матеріалом він звернувся до паризької Опери Гарньє. Про те, чим цей балет зацікавить глядача, диригент говорить так: «Даремну обережність» треба споглядати як віньєтку, вишукану картинку французької старовини, своєрідний момент щирості та наївності. Музика балету звеселяє серце, лікує душу, повертає людям спокій і радість звичайних буднів».

Фото: Євген Кравс

Також Львівська національна опера презентувала театралізоване музичне дійство для хору і оркестру Євгена Станковича «Псальми війни». Цей твір покликаний об'єднати нас у боротьбі проти спільного ворога та вшанувати пам'ять загиблих героїв і цинічно вбитих жертв. «Псальми війни» складаються з чотирьох частин: «Музика війни», «Чорна рілля ізорана», «Колискова» і «Псальм війни». У постановці використані поезії Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Василя Симоненка, козацька народна пісня та уривки з Давидових псалмів.

«Псальми війни» продовжують особливу лінію в творчості легендарного сучасного композитора Євгена Станковича, що втілює в музиці пам'ятні історичні моменти у житті нашої країни. Його вокально-симфонічні твори «Бабин Яр» для тенора, баса, хору та оркестру на слова Дмитра Павличка, «Панахида за померлими з голоду» для солістів, двох мішаних хорів, читця та симфонічного оркестру закарбували в мистецтві найтрагічніші сторінки нашої історії. «Псальми війни» посідають серед них особливе місце, адже буквально наживо фіксують наше сьогодення. 

«Мені було важливо закарбувати це в музиці для сучасників, а також для майбутніх поколінь, щоб ніхто не забув тих жахів, які щоденно коять росіяни на нашій землі», – розкриває замисел твору композитор.

Прем’єра відбулася 8 жовтня у Києві на закритті «Київ мюзік фесту» у виконанні Національного симфонічного оркестру та хору «Думка» під орудою Володимира Сіренка. А 14 та 15 жовтня Львівська національна опера презентувала свою візію твору відомого композитора-сучасника, втілену в театралізованій постановці та сценографії Василя Вовкуна. Візуальну частину постановки доповнює медіапроєкція Олега Кіндратова. 

На сцені театру «Псальми війни» звучать у виконанні хору та оркестру Львівської національної опери під батутою головного диригента-музичного керівника Івана Чередніченка.

«Мені як диригенту в цьому пласті, у цій багатошаровості партитури хотілося б зрозуміти й відчути композиторський задум і максимально точно передати його мистецьке бачення цієї страшної війни», – зазначає він про індивідуальне відчуття музичного матеріалу. А про те, чому глядач має пережити наново важкі емоції та спогади, маестро розмірковує так: «Ми мусимо й далі робити все для фронту, для перемоги. Тому емоційне переживання цієї історії наново дасть змогу людям, присутнім на прем’єрі, зайвий раз нагадати собі, що треба зробити для перемоги ще більше. Цей твір покликаний стати мистецьким нагадуванням, що ми живемо у війні, що всі наші дії мають бути спрямовані саме на перемогу». 

Театралізовану складову дійства і його головних героїв – українців у війні – на сцені втілив хор Львівської національної опери. Для хормейстера-постановника Вадима Яценка досвід роботи з цим матеріалом був украй важким: «Твір є закликом до боротьби, музичним документом страшного воєнного часу, який переживає Україна. Він точно не залишить жодного байдужим після того, що глядач побачить на сцені. Цей твір може стати холодним душем для тих, що, можливо, змирилися з цією війною. З нею не можна миритися. В ній можна лише спільно перемагати».

Фото: Олександр Лозовий