Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького представила на розсуд публіки виставку «Феномен Марії Примаченко». Її можна оглянути в експозиційних залах другого поверху відділу «Палац Потоцьких» до кінця цього року.

До експозиції ввійшов 51 твір зі збірки Запорізького обласного художнього музею, що зберігає пам'ять про Дім. Дім художниці ‒ село Болотня на Поліссі, якому не було кінця: у кожному дереві чи краплі дощу вона бачила Україну, чула далекі голоси народу, пісні, яких не знала, запахи трав, які ростуть у далеких краях. Вона малювала екзотичних тварин, бо знала, що їм буде добре тут і нам буде добре тут. Майстриня приносила цілісінький світ у свої роботи, так її Дім ставав Світом. Як писала Марія Примаченко, «Дорогі друзі, дарую Вам сонце і сонячне мистецтво…». 

Роботи художниці представлені у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького в співпраці з благодійним фондом «Платар». Побутовий посуд, антропоморфна пластика та моделі храмів, датовані VI ‒ III тис. до нашої ери, у зіставленні з творами художниці засвідчують тяглість традицій, діалог минувшини і сьогодення, спадкоємність поколінь.

«Начебто в умовах війни відкриття виставки не до місця. Напевно, наші вороги хотіли б, щоб ми весь час були у смутку, не бачили перспективи, не усвідомлювали, звідки ми та куди йдемо. Та війна є не тільки в нашому домі. Хто ж воює? Солдати, танки, гармати. Але разом із тим одним із найголовніших видів зброї є людський дух тих, що воюють. Якщо військо не має внутрішньої мотивації, люди не знають, звідки вони походять і куди хочуть іти, то військо не матиме великих успіхів, – розповів на відкритті виставки генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Тарас Возняк. – Ця виставка проказує нам дух України. Ці дивні звірі та квіти не могли з’явитися в іншій країні, тільки в нас. У серці мисткині, яка їх створила, простої жінки була Україна. Цю виставку ми показуємо в поєднанні з експозицією трипільської кераміки, про яку багато хто чув, але мало що знає. А вона ж була створена за тисячі років донині. І за цей час повторюється дуже багато чого».