Українці розкупили перший наклад книжки Володимира Вакуленка - К. «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші» – 1500 примірників – всього за три тижні. Другий наклад становив 2600 книжок і теж весь проданий, адже книга стала найпопулярнішим виданням Vivat на 30 BookForum. У жовтні видавництво планує

запустити в роботу третій наклад – 3100 примірників. Всі кошти від продажу першого накладу (241 780 гривень) вже передані родині письменника. Крім того, від продажу другого накладу Vivat передасть родині 15%.
«Надзвичайно важливо, що ця книжка викликала суспільний інтерес, як і «Справа Василя Стуса», упорядником якої був Вахтанг Кіпіані. Щоденник Володимира Вакуленка «Я перетворююсь…» – це книжка, яка показує наше прагнення боротися за свободу та справедливість, нашу силу протистояти спробам знищити українську культуру», – наголосила генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.
Незабаром «Я перетворююсь…» буде перекладена іншими мовами, зокрема польською та французькою. Видавництво також веде переговори з видавцями в Німеччині.

\Книжка Володимира Вакуленка побачила світ у видавництві Vivat у співпраці з українським ПЕН за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Її автором є письменник, активіст та волонтер, якого викрали в березні 2022 року під час окупації Ізюмщини російськими військами. 28 листопада 2022 року ДНК-експертиза підтвердила, що тіло, яке знайшли в могилі №319 в ізюмському лісі, належало Володимирові. Після звільнення Ізюмщини від окупантів щоденник Володимира знайшли його батько та письменниця Вікторія Амеліна. Вона зробила все можливе й неможливе, щоб видати щоденник війни Володі Вакуленка, закатованого росіянами в його рідній Капитолівці на Ізюмщині під час окупації. Своє останнє послання – зошит у клітинку на 36 аркушів, списаний болючими та правдивими текстами, він закопав на подвір’ї під вишнею за день до свого викрадення – 23 березня 2022 року, а вона власноруч викопала його за пів року, одразу після звільнення Ізюма. І таки встигла презентувати – «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші» – разом із мамою письменника та його сином на тому ж «Книжковому арсеналі».

«Щойно доїхавши до селища, де був мобільний зв’язок, я сфотографувала кожну сторінку щоденника і надіслала світлини Тетяні Пилипчук, директорці Харківського літературного музею, і Тетяні Терен, директорці Українського ПЕНу. Стало трохи легше: Володине послання врятоване, навіть якщо завтра я примудрюся наступити на яку-небудь протипіхотну міну. А поки письменника читають, він живий», – написала в передмові до книжки Вікторія Амеліна. І загинула 1 липня – в день, коли Володі мав би виповнитися 51 рік – від поранень, несумісних із життям, завданих вибухом російської ракети.

Оригінали записів зберігаються у Харківському літературному музеї. Володимир Вакуленко – автор 13 книжок, лауреат літературних премій «Срібний тризуб» (2011 р.), «Золотий тризуб» (2011 р.), Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка (2012 р.), Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (2014 р.), Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2014 р.). Посмертно отримав нагороду Prix Voltaire Special Award 2023 від Міжнародної асоціації видавців.