Фестиваль «Контрасти», який триває у нашому місті, демонструє публіці різноманіття нової музики. Після трьох оркестрових подій в залі запанує камерна музика. 4 жовтня в рамках фестивалю відбудеться концерт музики українських композиторок Богдани Фроляк та Ганни Гаврилець. Вони показали, якою може бути музика Незалежності, яким багатим є її коріння, які модерні, багатогранні та потужні її плоди. 

Подія присвячена творчості Ганни Гаврилець, яка відійшла у вічність на початку цієї страшної війни. Ідею виконати її музику з творами сестри на «Контрастах» запропонувала віолончелістка Оксана Литвиненко, цей формат підтримали організатори фестивалю. Кажуть, що між рідними людьми є вищий ментальний звʼязок. Музика сестер-композиторок Ганни Гаврилець та Богдани Фроляк – це пошук нових стежок в українській музиці від її сакрального першопочатку, відлуння народних пісень рідного Прикарпаття до наднових композиторських експериментів.  

«Концерт 4 жовтня є знаковим для мене. В програмі звучатиме камерна музика, будуть виконані два струнні квартети Ганни Гаврилець і два мої твори – Сюїта in C для віолончелі та фортепіано і версія для скрипки та віолончелі «Партити-Медитації», оригінально написаної для двох скрипок. Сюїта присвячена памʼяті Ігоря Соневицького – українського композитора, який жив у Америці. І оскільки Ігор Соневицький був директором фестивалю класичної музики в Гантері (штат Нью-Йорк), там і відбулося перше виконання цього твору. «Партита-Медитація» була створена на замовлення Innovation Duo, скрипкового дуету в складі Анни Дзялак-Савицької та Якуба Дзялака. Вони попросили написати твір для премʼєри в Одесі на фестивалі нової музики «Два дні і дві ночі». Такі циклічні твори для мене завжди слугують можливістю коротко показати різні настрої», – розповіла Богдана Фроляк. 

Програма концерту акцентує на камерній музиці композиторок. Співрозмовниця додає: «Саме камерні жанри давали Ганні Гаврилець своєрідне поле для тиші, для більш інтимного звучання. Завжди так є: симфонічна музика має більше можливостей і в силі звуку, і в емоційній відкритості, а камерна музика більше повʼязана з тишею. В її концертах і взагалі в камерній музиці я особисто чую дух народної музики – не відкрите використання якихось мотивів чи цитат, а саме дихання цієї музики. У квартеті «Експресії» для мене завжди виникає асоціація з «Тінями забутих предків» Сергія Параджанова, це щось прадавнє, справжнє».