
До 11 жовтня у Львові триватиме ІІ Львівський тиждень скульптури, який вже встиг стати найбільшою скульптурною подією країни. Цього року він поєднав 10 виставкових просторів, на яких представлені понад 300 скульптур із колекцій Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Музею етнографії та художнього промислу, Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, мистецького об’єднання «ЧервонеЧорне», а також об’єктів та інсталяцій, у тому числі великих

паркових та вуличних скульптурних проєктів, які вже встигли спричинити жваву дискусію. Мовиться про Homo (прямостоячий) Володимира Семківа, який розмістили в просторі головного приміщення Львівського залізничного вокзалу. Ініціатори Тижня переконані: «Ця робота найкраще показує наш незламний дух та віру в перемогу, бо, не дивлячись на всі травми, катаклізми й розчарування, людина і далі вірить у майбутнє та сміливо продовжує свій рух».
Відвідувачам події пропонують відвідати численні кураторські екскурсії, зустрічі та лекції.


Центральним проєктом стала виставка «Старе і нове/ Нове і старе», яка поєднала скульптурні твори різних часів для гострого діалогу в просторі Львівського палацу мистецтв. Ми звикли спиратися на досвід минулого у модифікації нового. А можливо, нове має бути таким, що кидає виклик минулому і йде всупереч усьому, що було до цього? Пошук нових форм та засобів має бути абстрагованим, незалежним від «старого»? Чи, може, спробувати відмовитися від гострого протистояння і поєднати в одному просторі сучасне і давнє з метою дослідження, зіставлення, а можливо, пошуку натхнення від якісного поєднання двох?

Відповіді на ці питання шукайте під час перегляду шедеврів скульптури різних часів, представлених у просторі Палацу мистецтв. Виставка зайняла всі три його поверхи, експозиція складається із семи тематичних розділів: «Світи», «Слід часу», «Звірі і люди», «Міфи і герої», «Що сє робе?», «Голови і Кулі», «Бодипозитив». Щоправда, скульптури не розташовані хронологічно, бо тут не так цікава послідовність, як нове сприйняття скульптур, їхня взаємодія.
Для відвідувачів проєкту в Палаці мистецтв діє зона відпочинку, мистецька і книжкова крамниці та рецепція. Виставку можна оглянути щодня з 11:00 до 20:00 (вул. Коперника, 17).

Ще до її відкриття містяни і не тільки активно обговорювали «Скульптурний маршрут» у Стрийському парку. Захоплення і несприйняття скульптури «Впевнена» Василя Корчового посилили інтерес публіки до цієї експозиції просто неба. Чимало львів’ян і гостей міста захотіли на власні очі побачити її та сім інших гранітних скульптур від українських та зарубіжних авторів з колекції мистецького об’єднання «ЧервонеЧорне», які організували Канівський скульптурний симпозіум, де ці скульптури з’явилися на світ.

Ще трохи витворів сучасної скульптури від українських митців можна оглянути на відремонтованій ділянці вул. Шевченка у «Вуличній галереї Шевченка». В торговому центрі Victoria Gardens на розсуд публіки також представлена виставка скульптур Ярослава Мотики, Дениса Шиманського, Володимира Семківа, Василя Гриневича та Олексія Абрамова.
У «Сенсотеці» в Стрийському парку до 6 жовтня триватиме виставка ескізів до майбутньої паркової скульптури Ярослава Мотики «Викрадення Європи».
Львівська академія мистецтв проводить конкурс творчої студентської скульптури та одноденну конференцію (4 жовтня), де спробує критично подивитися на минуле і сьогодення скульптури в публічному просторі.

«Я Галерея» в межах Тижня показує персональні виставки дерев’яної скульптури класика Миколи Малишка «В собі» та керамічної скульптури й акварельних ескізів «Прогрес» Уляни Ярошевич. Також тут діє «Скульптурний кабінет»: демонстрація фондів скульптури в старих цегляних підвалах історичного будинку. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького 4 жовтня відкриватиме виставку Івана Самотоса, а в Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Влодко Кауфман з 10 жовтня представить свою інсталяцію.
Павло Гудімов,
куратор проєкту:
«Із дитсадка та школи нас привчають до порядку, щоб усе було рівно, акуратно, хронологічно, красиво. Як книжка пише. Але всередині або й ззовні, особливо якщо ти художник, відбувається протест. Бажання бути ще однією цеглинкою в стіні відсутнє, є прагнення побудувати щось менш стійке та фундаментальне, але своє, оригінальне. Цей проєкт підтримує творчий протест. Все починається з назви, яка вміщує широкий спектр тем і напрямків. Куратор пропонує глядачу традиції та рубрики, які умовно систематизують скульптуру. У вас можуть виникнути питання про концепцію, про її наукову обґрунтованість, про філософію проєкту. Якщо пошукати, то слабких місць немало. Але ця виставка – протест. Це відчуття, гра, спроба розібратися в мистецтві та радість, що, незважаючи на війну та її наслідки, ми творимо, встигаємо виспатись під звуки сирени і вранці приступити до самопізнання через культуру та мистецтво.
Не лякайтесь трьох поверхів Палацу мистецтв, які заполонили скульптури. Ви не раз будете переводити дух, перечитувати коментарі, іноді гуглити. В потоці різних скульптур та інформації, в поєднанні часу, стилю та матеріалу побачите багато нового і не забудете про старе.
А якщо заблукаєте або не зможете чогось зрозуміти, зверніться до медіаторів, які вам обов’язково допоможуть».