Найцікавіші культурні події: версія «Пошти»

Кіно

У кінотеатрах нашого міста тривають покази біографічної драми «Оппенгеймер», фентезійної мелодрами «Барбі», бойовика «Місія неможлива: Розплата. Частина перша», пригодницького бойовика «Вартові Галактики 3», мультфільмів «Стихії» та «Пташиний ульот 2».
«Оппенгеймер» – нове творіння Крістофера Нолана. Він сам написав сценарій, взявши за основу твір, що здобув Пулітцерівську премію. Це біографія фізика Роберта Оппенгеймера. Очікується, що, як і в попередніх своїх фільмах, Нолан не лише розкриє характери персонажів чи оповість історію, а й занурить глядачів у науку в максимально захопливий спосіб. Готуючись до виконання головної ролі, актор Кілліан Мерфі прочитав усі доступні матеріали про свого персонажа. Нолан залучив до зйомок зіркову команду акторів. Дехто з них погодився отримати за цей фільм гонорар на 10-15 млн дол. менший, аніж зазвичай.
У вересні 1942 року в наукових колах США розпочалася робота над програмою під кодовою назвою «Мангеттенський проєкт». До досліджень були залучені провідні фізики країни. Очолив команду науковців Роберт Оппенгеймер (Кілліан Мерфі). Результатом роботи стало створення першої в світі ядерної зброї.
Фентезі, комедія та мелодрама – так можна охарактеризувати новий фільм «Барбі» про всесвітньо відому ляльку. Іграшка вперше потрапила на прилавки у 1959 році й відтоді завоювала любов не лише дітей, а й дорослих, які колекціонують ляльок. У 2015 році компанія Mattel, власниця прав на ляльку, залучила компанію Sony до виробництва ігрового фільму. В різні роки претендентками на головну роль були Емі Шуммер та Енн Гетевей. Термін контракту на співпрацю збіг, і зняти фільм про Барбі запропонували студії Warner Bros. Одразу ж на режисерську посаду затвердили Ґрету Ґервіґ. Разом із Ноа Баумбахом вона переписала й доповнила сценарій. Знімали фільм навесні та влітку 2022 року в Лондоні.
У дивовижній країні Барбіленд усе має бути ідеально. Високим вимогам цього світу Барбі (Марго Роббі) не відповідала, тож вирушила у світ людей. Невідповідність нормам краси – це вирок у Барбіленді. Натомість серед людей, щоб бути щасливою, потрібно мати зовсім інші якості.
Бойовик «Місія неможлива: Розплата. Частина перша» – це черговий внесок у всесвітньо відому франшизу з Томом Крузом у головній ролі. Цей фільм уже сьомий за ліком і виходить на екрани через 27 років після прем’єри першого. Незмінним виконавцем головної ролі всі ці роки залишається Том Круз. Автором сценарію та режисером нової частини став Крістофер МакКуоррі. Раніше він працював над створенням двох частин цієї серії – «Нація ізгоїв» та «Фолаут». Значна частина знімального процесу мала відбуватися у Венеції та Римі впродовж трьох тижнів на початку весни 2020 року. Через спалах COVID-19 зйомки були призупинені. У підсумку знімали наприкінці літа у Великобританії, а згодом у Норвегії. Бюджет виробництва становить 290 млн дол. На літо 2024 року запланований вихід заключного восьмого фільму франшизи. 
Ітан Хант (Том Круз) на чолі групи оперативників береться до справи. Цього разу їм знову доведеться, ризикуючи життям, рятувати світ від халепи.
Фантастичний пригодницький бойовик «Вартові Галактики 3» є продовженням однойменних фільмів, що вийшли в 2014 та 2017 роках. Він має стати 32-м фільмом у кіновсесвіті Marvel. Ще у 2014 році режисер і сценарист двох попередніх частин Джеймс Ганн заявив, що має задум третього фільму. Влітку 2018 року студія Disney звільнила Ганна через скандальні дописи у твіттері, однак згодом поновила його на посаді. Основні зйомки почалися в листопаді 2021 року в Атланті (штат Джорджія) під робочою назвою «Гаряче Різдво». Усі актори, залучені до виконання головних ролей у попередніх двох частинах, повернулися до своїх персонажів.
У той час, як Вартові Галактики на чолі із Зоряним Лордом (Кріс Пратт) пристосовуються до життя в нових умовах, їм стає дещо відомо з минулого Ракети (Бредлі Купер). Тепер його потрібно рятувати, ба більше, нова місія може поставити під сумнів подальше спільне існування команди супергероїв.
Пригодницький сімейний мультфільм «Стихії» зняла студія Pixar. Для режисера Пітера Сона це вже другий повнометражний мультфільм у кар’єрі. Однак він має чималий досвід: працює у Pixar з 2003 року, був продюсером та сценаристом «У пошуках Немо», брав участь в усіх проєктах студії, а в 2013 році став керівником творчого колективу.
Уявімо собі місто, в якому живуть представники різних стихій: повітря, землі, води та вогню. Звісно, вони могли б жити окремо й не травмувати одні одних випадковими дотиками, але ж разом краще. Ембер Люмен (Лі Льюїс) – винахідлива, запальна та яскрава дівчина, типова представниця стихії вогню. Якось у транспорті вона випадково зустрілася з Вейдом Ріпплом (Мамуду Аті), хлопцем зі стихії води. Легкий та веселий, з м’яким характером, він завжди уникає конфліктів, згладжує гострі кути та пливе за течією життя. Ембер та Вейд – цілковиті протилежності, але в бурхливому розмаїтті міста вони починають знаходити в собі спільні риси.
Пригодницький сімейний мультфільм «Пташиний ульот 2» є продовженням однойменного фільму, що вийшов на екрани у 2017 році. Над проєктом працювали фахівці з Німеччини, Бельгії та Норвегії.
Горобчик Річард виріс у прийомній родині лелек. Спершу був упевнений, що він – лелека, але час розставив усе на місця. Зараз герой разом із усіма своїми родичами перебуває на зимівлі в теплих краях. З Півночі вони прилетіли до Африки і невдовзі мусять вертати додому. На жаль, ніхто не розглядає маленького Річарда в ролі можливого лідера зграї під час перельоту. Засмучений, він покидає родину. За ним слідують дивакувата сова Ольга та гамірний папуга Кікі. Виявляється, тут живе павич Замано, який тримає в заручниках цілу зграю маленьких птахів. Річард, Ольга та Кікі швидко подружилися з ними. Аби звільнитися від тирана-павича, пташкам потрібно щодня приносити йому якусь вкрадену коштовність. Він шукає дорогоцінний камінь і не вгамується, допоки його не отримає.
Окрім цього, 27 липня о 20:00 у кінотеатрі «Планета кіно» у Forum Lviv розпочнеться спецпоказ ірландської драми Колма Бейреда «Тиха дівчинка» зі вступною лекцією кіномена Станіслава Тарасенка. Фільм номінували на «Оскар» у категорії найкращий міжнародний фільм 2003 року, він одержав премію Європейської кіноакадемії за найкращу операторську роботу. Із лекції ви традиційно дізнаєтеся про художньо-естетичні особливості фільму, його створення, теми, таємниці та красу.
Головну героїню драми – дев’ятирічну мовчазну дівчинку з неблагополучної сім’ї відправляють на літо до далеких родичів. Вона розквітає і відкриває новий спосіб життя. В цьому будинку не має бути таємниць, тож із часом героїня дізнається один секрет, що завдасть їй болю. 
28 липня о 18:30 у тій же локації відбудеться допрем’єрний показ фільму «Королі репу», який саме стартує в національному прокаті, за участі знімальної групи – виконавців головних ролей Михайла Дзюби та Антона Вельбоя, а також режисера Мирослава Латика, з якими можна буде поспілкуватися після перегляду фільму. 
Музична драма «Королі репу» від українських кінематографістів перемогла на італійському кінофестивалі фільмів для дітей та підлітків Vvfilmf. Нагороду отримала в номінації Monte Visentin. Проєкт брав участь в 11-му конкурсному відборі Держкіно і отримав державне фінансування. Загальний бюджет кінострічки становить понад 26 млн грн. Сценарій написали Олексій Комаровський, Роман Магрук та Мирослав Латик.
Казан (Михайло Дзюба) щойно закінчив школу в своєму селі. Варіантів, як далі розвиватися і будувати своє життя, чимало. Найпривабливіший, на думку хлопця – стати репером. Разом із другом (Антон Вельбой) вони пишуть тексти і музику до них та мріють про велику сцену. Деякі аспекти життя основоположників цього жанру хлопці вже освоїли. Вуличні розбірки, затримання правоохоронцями та здобуття авторитету в кримінальному світі – все це вони знають не з розповідей.
А 29 липня о 20:00 тут розпочнеться спецпоказ популярної blood-драми Ніла Джордана «Інтерв’ю з вампіром» зі вступною лекцією кіномена Станіслава Тарасенка. Так, велике вампірське «досутінкове» кіно 1994 року з Томом Крузом та Бредом Піттом повертається на великі екрани! На лекції можна буде почути про всі особливості кінострічки: від художньо-естетичних до масово-культурних.
За сценарієм фільму, який уже став класикою кіно, до популярного журналіста, відомого завдяки скандальним та сенсаційним статтями, приходить вампір, щоб розповісти історію свого життя. Все почалося в 1791 році, коли молодий плантатор Луї, втративши дружину та дитину, захотів померти, натомість народися вдруге … для мороку.

Зустрічі

29 липня о 18:00 приходьте до музею «Територія терору» (просп. Чорновола, 45Г) на розмову дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та історика, науковця, засновника журналу «Локальна історія» Віталія Ляски про книжку «Архіви КГБ. Невигадані історії». Про кропіткий пошук матеріалів та унікальні факти, які автор дістав із небуття, поспілкуються спікери.
На сторінках документального видання читачі зустрінуть агентів та чекістів, творчих людей та цинічних убивць. Тих, що зраджували близьких, і тих, що йшли на жертви. Тих, що підписували абсурдні зізнання, і тих, що не дозволяли системі себе зламати.
Автор розповість про особливості роботи із розсекреченими архівами, те, як КГБ фабрикувало справи і руйнувало долі, що спільного у методах радянських і російських спецслужб, а що змінилося.
Символічно, що саме на ці питання ми почуємо відповіді в стінах Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору». Він створений на місці, що входив до складу єврейського гето – третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а в повоєнні роки – пересильної тюрми №25, однієї з найбільших установ СРСР примусового тримання такого типу на території сучасної України.

Виставки

Учора, 25 липня, в Національному музеї «Тюрма на Лонцького» в межах виставки «АНТИТЕКСТ» Харківського літературного музею відбулося відкриття проєкту «руйНАЦІЯ» Віктора та Наталії Проданчуків.
Проєкт показує історії звичайних людей, а отже, і всієї України. В ньому представлена серія потужних робіт, виконаних у різних формах.
«Дорослі ігри – війна, агресія» – серія, від якої перехоплює подих. Сценарій, де один божевільний диктатор керує тисячами невігласів заради ілюзорної мети, втілений у кривавих спалених композиціях, котрі застигли на піку жорстокої гри. Розіп’яті захисники, скалічені долі, німий жах – все це можна побачити в роботах Віктора Проданчука.

Серія «Незламні міста» представлена живописом та графікою, що відтворює розбомблені міста, будівлі, вулиці наших рідних міст. Кожне полотно говорить за свою трагедію, показує наслідки воєнних злочинів, спрямованих проти суверенної держави. Особливо чутливими є роботи Наталії, котрі відверто висловлюють біль і тугу кожного українця. В ніжних фольклорних національних символах вона виразила почуття України, де в кожному мазку відчуваються крики людей, але водночас і заклик до боротьби й протистояння ворогу.

У Домі Франка до 27 серпня триватиме виставка живопису Петра Сипняка «З минулого». Експозицію становлять твори минулих творчих періодів. Війна багатьох навчила фокусуватися на головних речах, повертатися подумки і переосмислювати звичайні прості миті життя, які ми зазвичай не помічаємо. Назву виставки несподівано підказала одна з відібраних для показу робіт, яка надала й самій виставці полізмістового тлумачення: «З минулого» – це зріз творчих періодів автора, також це назва титульної роботи виставки з «Чумацької серії», яка давно є візитівкою Петра Сипняка. Також це погляд з минулого мирного життя на нас теперішніх… Це зустріч нас попередніх із нами теперішніми і те, що ми могли б одне одному порадити і сказати з тих часових відрізків: не відкладати плани на потім, бо потім може просто не бути; фокусуватися на дрібних моментах, які дарують нам відчуття щастя і присутності тут і тепер, оскільки саме вони складають найяскравіші спогади нашого життя, фіксувати ці моменти щодня у своїй свідомості, як художники фіксують їх на полотні; чи змогли ми виправдати свої сподівання щодо самих себе і чи не зрадили свої прагнення та мрії на догоду псевдоважливим цілям.


Концерти

У межах благодійного проєкту PlayForUA 29 липня о 17:00 в Народному домі Брюховичів (вул. Івасюка, 2) львів’ян і гостей міста чекатимуть на концерті «Фортепіанна мініатюра». Львівська піаністка Наталія Мартинова-Гуцул представить витончені фортепіанні мініатюри геніальних українських композиторів, таких як Олександр Козаренко, Іван Карабиць, Василь Барвінський, Віктор Косенко, Євген Станкович, Валентин Сильвестров, Всеволод Задерацький та інших.
Спеціально для цього концерту Львівський театр імені Франца Кафки підготував відеоарт, який ілюструватиме музичні твори. Пориньте в подорож до захопливого світу звуків та образів, насолодіться шедеврами української класичної музики та підтримайте ЗСУ! Вартість вхідного квитка не встановлена – достатньо благодійного внеску на будь-яку суму.
Композиторка Алла Загайкевич готує справжній експеримент для львівської публіки. 29 липня о 21:00 у Львівському органному залі вона представить перформанс «Електроакустика».

На концерті звучатимуть академічні електроакустичні твори композиторів із Франції та України включно з роботами Алли Загайкевич, Остапа Мануляка та Олени Ільницької. Твори, що поєднують академічну музику з електронними і комп’ютерними технологіями, неможливо порівняти з жодним жанром класичної музики. Цей досвід потрібно просто пережити, щоб зрозуміти. Ба більше, програма концерту складається з творів, написаних переважно в часи повномасштабної війни, тож це дуже суголосно нам сьогоднішнім. Деякі назви говорять самі за себе: Missle («Ракета») Джино Фавоті або Rana Алли Загайкевич. А твір «Енеїда» Крістіана Елуа – це присвята літературному шедевру Івана Котляревського, який є основоположником української літератури. 
«Цей твір написаний як данина мужності народу України перед обличчям страждань і мучеництва, жертвами яких він став у лютому 2022 року», – каже автор, представляючи твір на своєму сайті.
Основу Reprogression_2 Остапа Мануляка становить звук препарованого піаніно, яке композитор готував напередодні 24 лютого 2022 року до курсу сучасних композиторських технік. Інструмент лишився стояти покинутим у перші дні після вторгнення. У творі його розладнане, насичене обертонами дзвоноподібне звучання ніби унаочнює катастрофу, з якою стикнулися ми всі в лютому 2022-го.
Робота над Ter.Rain Георгія Потопальського почалася до початку повномасштабного вторгнення. Цей твір спочатку мав стати присвятою містам. Проте в наступні місяці набував іншого значення: «Українські міста ставали привидами, цвинтарями, їхні форми перетворювалися на пам’ятники несправедливості. Події, які принесли стільки горя, водночас витверезили й згуртували. Ter.Rain і про це теж», – вважають організатори події.
Підготувала Марічка Ільїна
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4105 / 1.71MB / SQL:{query_count}