Учора, 9 травня, у артгалереї «Зелена канапа» відбулось урочисте відкриття виставки живопису Юрія Коваля, яку можна буде оглянути до 5 червня. «Проєкт в процесі створення» – це серія з 10 натюрмортів, створених упродовж 2022 – 2023 років у Львові. Тут звичні побутові предмети немов переривають абстрактні плями. У чому ж задум художника?

«За останній рік доволі часто з’являється думка щодо життєвого досвіду. Цей досвід, здобутий на різних щаблях, здається, іноді майже на глибині генетики, а іноді накопичується під поверхнею повсякденного сприйняття. Але так чи інакше це формує тебе як особистість. Цей багаж підсвідомо з нами, попри шари, у нашому випадку радянського минулого і його пропаганди, – стверджує автор робіт. – Цей багаж як набута річ, яка не знадобилася в житті, але й викинути важко. І цей інфошлак стає частиною нового, життєвого, частиною нової парадигми. Як відкинути непотрібну інформацію? Змінюючись і переусвідомлюючи важливість редизайну світогляду, з часом розумієш, що в основі все той же набутий досвід. Наче переливання з пустого в порожнє».

Художник також посилається на сліпу пляму – місце виходу зорового нерва із сітківки. Ця ділянка сітківки позбавлена фоторецепторів і не сприймає світло. Її площа в нормі становить від 2,5 до 6 міліметрів квадратних. Предмети, зображення яких потрапляє на цю ділянку, не є видимими для ока. Сліпу пляму відкрили ще в 1668 році.

«Джон Бергер казав, що людина вперше після народження починає саме бачити. Зір – першооснова нашої ідентичності. А разом із зором у немовляти з’являються потуги до самоаналізу, підсвідоме відчуття гармонії та краси довколишнього. Все присутнє навколо наповнене чудернацьким та фантастичним флером. І все це ще до того, як новонароджена людина знайомиться з поняттями зла та добра, з моральними нормами суспільства. Згодом кольорові плями і сліпі плями об’єднуючись перетворюються на повсякденні речі навколо нас, – додає художник. – Часом я розмірковую над нормальністю власного розуміння навколишніх речей і про те, чого ми досягли або ж втратили. Чи можна повернутися в точку формування чогось нового, іншого через емпіричний досвід теперішнього».