Відкритий джаз
Ігор Ломага, джазменцимбаліст, про родинний гурт, авангард і корпоративи
Ігор Ломага, джазменцимбаліст, про родинний гурт, авангард і корпоративи
Один із засновників та учасник молодого, але вже знаного не лише у Львові фолькджазового колективу "Lomaga's band" напередодні фестивалю "Fort.missia", де гурт виступить на великій сцені, ділиться з "Поштою" творчим досвідом, планами та таємницями.
- Історія народження джазбенду завжди цікава Як виникла ідея "Lomaga's band"? Адже в останні роки у Львові джазові гурти почали з'являтися, як гриби після дощу, не в останню чергу завдяки фестивалю "Джаз без..."
- Колектив створили два роки тому, навесні. А оскільки головним ініціатором був мій брат Мар'ян Ломага, скрипаль, до якого приєднався і я - як цимбаліст, то ж назвали ансамбль породинному. Мар'яна передовсім надихнула творчість видатного угорського скрипаля, композитора Робі Лакатоша. Придбавши майже всі його альбоми, Мар'ян скопіював сольні партії, які стали простором для майбутнього репертуару. Він же знайшов музикантів, які, на його думку, могли виконувати цю віртуозну музику. Аранжування робив я. Так розпочались перші репетиції, на яких ми грали багато джазових обробок відомих угорських та циганських мотивів. Врешті сформувався склад учасників гурту: Сергій Федорчук - контрабас, Василь Чепура - скрипка, Юрій Романів - фортепіано, Сергій Гурін - акустична гітара, Мар'ян Ломага - скрипка, Ігор Ломага - цимбали.
- Якими були перші творчі кроки "Lomaga's band"?
- Перший наш концерт відбувся в клубі "Культ". Потім кожен з нас почав у міру своїх сил сприяти реалізації колективу. З рекламною метою записали перший DVDальбом. І це дало свої результати. Нашим гуртом зацікавилися не лише в Україні, але й за кордоном. Так розпочалася концертна діяльність. Ми виступали в клубах, концертних залах, просто неба не лише в Україні, але й у Польщі, Німеччині, Іспанії.
- Ви граєте багато фолькової музики у вишуканій джазовій манері. Які композиції можна назвати візитівками колективу?
- Напевне, серед них дотепні варіації на теми відомих "жорстоких романсів": "Я встретил вас", "Очи черные"...
- "Lomaga's band" можна було почути на традиційних джазових фестивалях у Львові: "Jazz bеz", "Флюгери Львова", щорічному етнофесті у Підкамені. В яких ще містах України вдалося побувати з концертами?
- Двічі виступали в Луцьку, на сцені будинку "Просвіти".
- Ви, Ігоре, граєте на двох інструментах - цимбалах та флейті. Цимбали надають звучанню вашому гурту певного колориту, особливо на виступах у клубах. А от у "Дзизі" ви з'являлись в дещо іншому складі - тріо, де звучать лише ваша флейта, рояль і контрабас. Цей гурт має уже іншу назву?
- Так, він називається "Джем тріо", і граємо ми переважно джаз 19401950х років, джазові стандарти, мейнстрим - легку джазову музику, яка добре сприймається публікою. Виконавський склад "Джем тріо": піаніст Юрій Романів, контрабасист Сергій Федорчук і я виконую флейтові партії. Час від часу ще запрошуємо піаністку гурту "Шоколад" Настю Литвинюк.
- Нещодавно "Lomaga's band" виступив на сцені Львівської філармонії з новою програмою...
- Так, ми підготували цілковито новий репертуар на основі обробок відомих єврейських мелодій. Концертна програма й назву мала відповідну - "КлєзмерКарман".
- Кажуть, плануєте в перспективі створити інтерпретації фольклору різних народів світу. Відомо, що у репертуарі гурту є багато джазових аранжувань угорських, циганських мотивів. Народна творчість якої країни зацікавила вас на даний момент?
- Ну, аж таких пафосних планів не маємо, і, напевне, найближчим часом зробити обробки фольклору всіх народів світу не вдасться (сміється). Однак наразі в репертуарі "Lomaga's band" з'явився балканський фольклор. На концерті у Львівський філармонії ми виконали композицію на відому балканську тему.
- Як готувалися до такого відповідального концерту? Слід відзначити чудову роботу звукорежисера...
- Усіма питаннями влаштування концерту на сцені філармонії займався мій брат Мар'ян Ломага. А саму програму ми зробили дуже швидко, фактично за чотири ранкові репетиції.
- Знаю, що маєте спільні творчі проекти з учасниками інших джазових колективів Львова ?
- Такі проекти справді існують. Наприклад, на вечорах у клубах "Культ" та "Хмільний дім Роберта Домса" до нас часом приєднується барабанщик гурту "Шоколад" Ігор Гнидин. Також ми співпрацюємо з музикантами львівського джазового колективу "Оркестр Vito".
- Як часто берете участь у джемсейшнах?
- Ми проводимо своєрідний джемсейшн щочетверга в джазклубі "Дзиґа" з нашим "Джем тріо".
- А на корпоративні вечірки вас запрошують?
- Запрошують, і доволі часто. Напевне, найяскравішим "корпоративом" видалося святкування 70річчя відомого львівського композитора Мирослава Скорика. Ми виступали на забаві в ресторані з цієї нагоди. Тоді зібралося чимало відомих у місті людей, музиканти, професори нашої музичної академії .
- Улітку минулого року ви підготували проект "Моцарт і джаз" для фестивалю в Польщі. Чи плануєте розвивати класичну тематику в репертуарі й надалі?
- Усетаки центральне місце в творчості "Lomaga's band" займає фолькджаз. Однак, якщо говорити про класичні проекти, то на наступний фестиваль "Jazz bezz" у Львові ми плануємо підготувати джазові інтерпретації творів Моцарта та Вівальді.
- Останні "Флюгери Львова" чомусь відбулися без участі "Lomaga's", хоч в анонсах ваш гурт був зазначений...
- Мар'ян пошкодив руку, тому довелося відмовитися від участі у "Флюгерах", адже безліч скрипкових соло трималося на ньому.
- Ви віддаєте перевагу мейнстриму чи все ж таки в душі віддані джазовому авангарду, наприклад фріджазу?
- Ні, до фріджазу ставимося досить скептично. Для джазового авангарду потрібна дуже професійна аудиторія, а ми граємо ту музику, яка відкрита для всіх - і для меломанів, і для аматорів.
- Чи правда, що для джазового музиканта, втім, як і для багатьох людей мистецтва, важливою є гострота життєвих вражень, життя на повну. Для вас і колег з гурту грати джаз - це робота, стиль життя, момент прояву творчої свободи, один із аспектів життя на повну?
- Саме повнота життя дає натхнення для творчих планів та їх втілення. Джаз для нас - це і стиль життя, і робота, та водноча, джаз - ще й те, що приносить задоволення.
