Із 9 березня в кінотеатральний прокат виходить «Будинок зі скалок». Ця документальна робота Сімона Леренґ Вільмонта є фільмом-спостереженням за життям дитячого притулку у виснаженому війною Лисичанську. 

На момент зйомок від лінії фронту його відділяли всього 20 кілометрів. Герої фільму – діти, позбавлені батьківського піклування. Тут, у притулку, вони не назавжди, а поки не вирішиться їхня подальша доля: потрапити в прийомну сім’ю або ж в інтернат. Покинуті батьками діти можуть довіритися лиш одне одному і небайдужим соцпрацівницям, які роблять усе від них залежне, аби у вихованців було дитинство. Навіть коли чути віддалений гуркіт вибухів.

Фільм є копродукцією чотирьох країн – Данії (продюсерка Моніка Геллстром / Final Cut for Real), Швеції (продюсер Тобіас Янсон / STORY), Фінляндії (продюсер Самі Ягнукайнен / Donkey Hotel) та України (продюсерки Дарія Бассель та Віка Хоменко / Moon Man). Лінійним продюсером та другим режисером кінороботи є Азад Сафаров.

Це друга в історії незалежної України кінострічка, яка отримала номінацію на «Оскара» як найкращий документальний повнометражний фільм.

«Будинок зі скалок» – цього року єдиний фільм, номінований на цю премію, де серед країн-виробників зазначена Україна. Це відбулося в час, коли наша країна щонайбільше потребує підтримки світу, – кажуть співпродюсерки фільму Дар’я Бассель та Віка Хоменко. – Режисерська камера чутливо, з максимальною уважністю й обережністю, схоплює історії дітей із притулку прифронтового міста. Ми бачимо різні моменти їхнього життя – як трагічні, так і радісні; як моменти непростого внутрішнього вибору, так і моменти, сповнені людської теплоти й безмежної любові. Це справді той кінодосвід, який вартий уваги українського глядача».

Лінійний продюсер Азад Сафаров додає: «A House Made of Splinters у п’ятірці найкращих фільмів світу! Я такий щасливий за Україну! Такий радий, що в цей час саме фільм з України пройшов у номінацію! Я дуже радий за героїв фільму, які поділилися цією історією зі світом. Це Коля, Єва, Аліна, Саша, Влад та інші. А також найкращі виховательки притулку Маргарита Бурлуцька та Ольга Тронова».

До цього «Будинок зі скалок» отримав приз за режисуру Sundance Film Festival, відзнаки «Найкращий документальний фільм» Film Independent Spirit Awards і «Найкращий європейський документальний фільм» European Film Awards.

До цього режисер створив «Віддалений гавкіт собак». Прем’єра цієї роботи відбулася на IDFA в 2017 році, Сімон Леренґ Вільмонт отримав нагороду в конкурсі дебютів. Відтоді фільм здобув більш ніж 30 нагород , його транслювали міжнародні телерадіокомпанії по всьому світу (ARTE, POV та Alto Al Jezeera). Фільм був номінований на премію Європейської кіноакадемії (EFA 2018) і потрапив у короткий список претендентів на «Оскара» в 2019-ому. В Україні кіноcтрічку показали на фестивалі Docudays UA.

У цьому ж фільмі данський режисер знову повертається до теми дитинства на тлі війни й удруге робить це в Україні. Документальна кінострічка показує виклики і трагедії, через які проходять діти в притулку прифронтового містечка. У їхні життя увірвалося відразу дві війни: одну розпочала росія, другу – батьківська нелюбов.

«Разом із моїм другим режисером Азадом Сафаровим та координаторкою Оленою Розвадовською ми зрозуміли, що поблизу лінії розмежування є чимало дітей, яких забрали з родин, – їхні батьки не здатні піклуватися про них через травматичний досвід або ж алкогольну чи наркотичну залежність. Ми дізналися, що в цьому регіоні існують тимчасові притулки, де діти можуть перебувати до дев’яти місяців, поки держава вирішує, що з ними робити далі. Деякі діти повертаються додому, для когось знаходять прийомні родини, а решту відправляють до постійних державних дитячих будинків. Ця трагічна ситуація дуже добре передає весь масштаб довгострокових наслідків та руйнувань, які приносить війна, – розповідає режисер. – Я відчув, що мушу дослідити цю тему краще. Коли вперше відвідав притулок Маргарити та Ольги, то відчув, що це особливе місце. Весь притулок випромінював людське тепло, співчуття, а найважливіше – дарував трохи надії в таких складних і жорстоких життєвих обставинах».

Виробництво кінострічки стало можливим завдяки підтримці, яку надали Данський кіноінститут, Danish Film Directors, Шведський кіноінститут, Фінський кіноінститут, IMS, Державне агентство України з питань кіно, AVEK, Nordic Film & Tv Fond. Creative Europe: TV Programming, ARTE MDR, DR, SVT, Yle, VPRO.