До 7 березня триває передзамовлення на антологію «Воєнний стан», яка побачила світ після року титанічної боротьби українського народу проти російських загарбників у повномасштабній війні. 

Під палітуркою цього видання, кураторами якого стали Євгенія Лопата і Андрій Любка, Meridian Czernowitz зібрав 50 нових текстів авторів та авторок, що є провідними українськими інтелектуалами. Передмову до цієї збірки написав Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний. 

«2022-ий рік уже став історією. Ця цифра назавжди закарбована в нашій пам’яті… Важливо, щоб правдива історія цього року не загубилася. Щоб вона звучала у світі українським голосом, щоб вона збереглася у видатних творах для майбутніх поколінь. Бо правда – це один із найточніших різновидів зброї. Тому хочу подякувати українським письменникам та письменницям за те, що тримають культурний фронт, доказом чого слугує ця антологія, – стверджує він. – Воєнний стан – це не тільки правовий режим існування держави під час війни. Це ще й нагадування про козацький стан – військовий табір, що ставав фактично фортецею в часи воєн і битв. Минулого року вся наша країна перетворилася на такий стан – нездоланну фортецю, над якою майорить синьо-жовтий прапор. Упевнений, що завдяки мужності й професіоналізму українських воїнів, завдяки єднанню українського суспільства і за дружньої підтримки наших партнерів у світі ця фортеця поверне собі всі свої території. Слава Україні!»

Після початку повномасштабної війни есеї для книги написали Алім Алієв, Софія Андрухович, Юрій Андрухович, Володимир Аренєв, Станіслав Асєєв, Мирослава Барчук, Андрій Бондар, Христина Венгринюк, Юрій Винничук, Тамара Горіха Зерня, Ярослав Грицак, Тамара Гундорова, Лариса Денисенко, Любомир Дереш, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Пітер Залмаєв, Катерина Калитко, Вахтанг Кебуладе, Макс Кідрук, Олег Коцарев, Євгенія Кузнєцова, Дмитро Лазуткін, Андрій Любка, Юрій Макаров, Роман Малиновський, Олександр Михед, Костянтин Москалець, Юлія Мусаковська, Олеся Островська-Люта, Юлія Паєвська (Тайра), Світлана Поваляєва, Ігор Померанцев, Віталій Портников, Марʼяна Прохасько, Тарас Прохасько, Валерій Пузік, Володимир Рафєєнко, Микола Рябчук, Мар’яна Савка, Григорій Семенчук, Ірина Славінська, Елеонора Соловей, Людмила Таран, Ганна Улюра, Ірина Фінгерова, Ірина Цілик, Артем Чапай, Артем Чех, Володимир Шейко. Усі вони поділилися своїм відчаєм та болем, своїми бажаннями та страхами, своїм оптимізмом та зневірою на сторінках антології.

«…Якою буде наша мова по війні? Що нам потрібно буде одне одному пояснити? Передусім нам потрібно буде вголос вимовляти імена загиблих. Вони мають бути названі. Інакше настане велика розірваність мови, порожнеча поміж голосів, розлам у пам’яті. Нам знадобиться багато сили та віри, аби говорити про наших загиблих. Оскільки з їхніх імен формуватимуться наші словники. Але не менше сили, впевненості й любові нам знадобиться, аби говорити про майбутнє, аби озвучити його, проговорити, окреслити. Нам доведеться знову відновлювати відчуття часу, відчуття перспективи, відчуття тяглості. Ми приречені на майбутнє, більше того – ми відповідальні за нього. Воно нині формується з наших візій, з наших переконань, із нашої готовності брати на себе відповідальність…» – пише Сергій Жадан у есеї «Хай це буде текст не про війну».

Обкладинкою книги, її «обличчям» стала картина українського художника Матвія Вайсберга «Янгол ЗСУ» (2022 р.).

Видання цієї антології, як і створення онлайн-антології, до якої ввійшло 100 текстів українською і англійською мовами, є результатом проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні». 

«У нашого проєкту три основні мети. Перша – зібрати, видати й перекласти тексти українських літераторів про війну. Ми віримо, що принаймні частина текстів стане справжнім літописом цих страшних подій, що саме за цими текстами через десятиліття люди осмислюватимуть трагедію наших днів. Друга мета більш приземлена – надати широкому колу залучених до сфери книговидання людей (письменникам, перекладачам, коректорам, редакторам, друкарям, книгарям) можливість працювати далі, допомогти галузі пережити скрутні часи. Третя – поширювати голоси й думки українських інтелектуалів для західної аудиторії, формувати таким чином україноцентричний дискурс у Європі», – розповідає артменеджер проєкту Андрій Любка.

Також у межах проєкту з вересня 2022 до лютого 2023 року тривав тур українських письменників 14 містами, що ввійшли до літературної мережі, ініційованої Meridian Czernowitz.

«Практично неможливо зробити крок до художнього узагальнення, коли ти всередині подій і не уявляєш, як закінчиться історія, – зазначає Тамара Горіха Зерня, авторка одного з есеїв антології. – А проте ми намагаємося її зафіксувати короткими реченнями й короткими текстами. Консервуючи настрій і атмосферу, з великою надією, що в майбутньому хтось зможе це прочитати. Цей проєкт – пляшка з записками, закопана для крайньої потреби. Колись наші діди в таких пляшках закопували зерно на випадок голоду. У моєму тексті дуже мало літератури – він узагалі про кота! І одночасно я підозрюю, що література майбутнього, яка народжується прямо на наших очах і довкола нас, узагалі не зважатиме на процент літературного канону в маслі».