Від учора, 17 січня у артгалереї «Зелена канапа» триває виставка текстильних колажів Дарії Зав’ялової та Олени Зотової, об’єднаних назвою «Календар».

Ще в 2020 році заслужена художниця України Дарія Зав’ялова створила серію з 12 текстильних колажів з використанням вишивки «Медитації 12/20», з присвятою кожному місяцю того карантинного року. Вони зроблені без попередніх ескізів, імпровізаційні як композиційно, так і за технікою, сповнені закодованими символами спогадів, подій, рефлексій. Решта представлених на виставці робіт художниці – це відображення стану душі через стан природи, особливо осені – найближчої для авторки пори року, а також роботи-відлуння її театральної роботи.

Календар – це ритм часу, надійний хранитель пам’яті про те, що лежало в першооснові кожної з культур, а також хранитель особистої історії кожної людини. Дати народжень, смертей, святкувань і робочих розкладів. А ще – ритмічний вимір життя природи і людини.

Олена Зотова надала для експозиції роботи, створені впродовж останнього п’ятиріччя. Частина із них народилась зі спогадів від багаторічної участі художниці в пленері «Карпатський хребет», інші, витворені впродовж останніх двох років, натхненні Львовом, його архітектурою в різні пори року і час доби. А її серія текстильних колажів «Чотири пори лісу», омаж Параджанову, який теж відображає часові цикли, зокрема природи. Олена працює в техніці розпису тканини, міксуючи її з багатошаровим накладанням прозорих тканин і сітки, що створює ілюзію акварельного живопису. 

«Як ніколи гостро постало відчуття цінності кожного дня, важливості кожної миті. То ж на початку року запрошуємо вас відвідати виставку двох колег театральних художниць, творчих однодумиць і просто подруг, – акцентує художниця, власниця галереї «Зелена канапа» Олеся Домарадзька. – Різні текстильні техніки є актуальними в світі сучасного мистецтва, в цьому ми вкотре переконались на 59-тій Венеціанській бієнале, яка проходила з квітня по листопад 2022 року. До експозиції увійшло не мало робіт, виконаних у різних текстильних техніках художниками і художницями зі всього світу. Бієнале у Венеції – це як тиждень моди у Парижі, тут тренди і майбутнє мистецтва. Тож я безмежно рада, що й у Львові є прекрасні художниці, які розвивають текстильні техніки в сучасному мистецтві».