Сьогодні у Львові відбудеться допрем’єрний показ історичної драми «Щедрик» Олесі Моргунець-Ісаєнко. Окрім перегляду фільму, містяни матимуть нагоду поспілкуватися з режисеркою прем’єри, продюсером Тарасом Босаком, акторами Андрієм Ісаєнком і Світланою Штанько. А вже з 5 січня кіно стартує в широкому українському прокаті.

«Щедрик» описує події, що розгортаються з 1938 року в Івано-Франківську, тодішньому Станіславові. Одна імперія витісняє іншу, правлячі режими ворогують, стрімко змінюється світ довкола. У одному будинку по сусідству жили кілька сімей різних національностей – українці, поляки, німці та євреї, яких об’єднало спільне горе – війна: на зміну репресивній машині СРСР приходить каральна система Третього Рейху. Буремні події не залишили шансів на щасливе спокійне життя ні для кого з дорослих. Завдяки викладачці співів Софії шанс бодай на якийсь час почуватися безпечно отримали діти. Разом вони співали, забуваючи про страшне сьогодення і мріючи про щасливе майбуття. У безвиході поневолення українська родина приймає до себе дітей, батьки яких стали жертвами окупантів, та самовіддано оберігає їх, наче власну донечку Ярославу. Дівчинка понад усе мріє примирити увесь світ завдяки українському «Щедрику», який намагаються стерти з її пам'яті. Та слова святкової пісні ведуть до світла у суцільному мороці німецького та радянського поневолення.

Зйомки проєкту розпочалися наприкінці листопада 2019 року і тривали до лютого 2020 року, окремі сцени фільмували в серпні 2020-ого. Окрім режисерки, над «Щедриком» працювали продюсери Артем Колюбаєв, Тарас Босак, Максим Лещенко, авторка сценарію Ксенія Заставська, оператор-постановник Євгеній Кирей, художник-постановник Владислав Одуденко.

Продюсер проєкту Тарас Босак пояснює: «Події фільму розгортаються під час Другої світової війни. Але він не про війну, а про життя звичайних людей під час воєнних дій та окупації. Наші герої не втрачають людяності та гідності, незважаючи на всі випробування долі. «Щедрик» показує, що зміна тоталітарних режимів, по суті, нічого не змінює, а будь-які намагання силового розподілу територій завжди призводять до гуманітарної катастрофи. На жаль, багато українських родин із початком повномасштабного вторгнення відчули це на собі. І хоча це кіно історичне, глядач знайде дуже багато паралелей із сьогоденням і зможе ще раз переконатись, що світло завжди перемагає темряву».

Національну приналежність тієї чи іншої родини намагалися відтворити не лише візуально, а й ментально. «Це різномовне кіно, і в цьому полягає основний сенс. Ми маємо поважати кожну культуру, кожну мову, бо це і є демократія», – твердить режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко.

Для підкреслення розмаїтості культур, у фільмі також звучать святкові пісні, притаманні кожній із представлених національностей, а також відтворено унікальні традиції святкування Різдва. Українську родину зіграли актори Андрій Мостренко, Яна Корольова та Поліна Громова, німецьку пару – сімейне подружжя акторів Яніна Руденська та Якоб Вальзер. Яніна – українка, яка у віці 12 років емігрувала до Німеччини. Також у фільмі з’являються відомі польські актори Мирослав Ганішевський та Йоанна Опозда, які втілили сімейство Калиновських, та Томаш Собчак, виконавець ролі Ісаака. Його дружиною в кадрі стала українська акторка Алла Бінєєва. Епізодичну роль у фільмі має співачка, переможниця «Голосу країни» Оксана Муха. А пісня «Я відчуваю тебе», яку співачка виконує із гуртом Kozak System, стала саундтреком фільму.

Фільм створено компанією «Ама Віжн» у співпраці зі Stewopol за фінансової підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України та інформаційної підтримки Держкіно. Кінотеатральну дистрибуцію фільму проводить FILM.UA Distribution та Kinomania Film Distribution.

«Війна – однаково жорстоке явище, незалежно від того, коли та в чий дім стукає. Уже 10 місяців ми, українці, змагаємося за свою свободу і виборюємо право на щасливе майбутнє для наших дітей. Хочеться вірити, що події, відтворені у «Щедрику», лише підсилять наші прагнення», – вважає директорка напряму кінотеатральної дистрибуції Film.UA Distribution Надія Коротушка.

Фільм показували в межах національного туру «Кіно заради Перемоги!», всесвітнього благодійного марафону на підтримку України CinemAid Ukraine Charity Film Marathon, його демонстрували в Римі, Варшаві, Нью-Йорку, Брюсселі, Торонто, Сеулі, Ризі. Перш ніж потрапити на екрани українських кінотеатрів, «Щедрик» також завоював серця глядачів міжнародних кінофестивалів. Women's International Film Festival Nigeria WIFFEN віддав кінострічці головну нагороду – приз за найкращий фільм. Також «Щедрик» брав участь у понад 10 різних фестивалях, серед яких: Toronto Jewish Film Festival, Echoes of Katyn International Film Festival On Totalitarianisms, Scandinavian International Film Festival, HECare Film Festival (Human-Environment Care Film Festival HECFF), Festival de Cinema de Arapiraca, Terni Film Festival, Seattle Gdynia Film Festival, Uk Jewish Film Festival, NewPort Jewish Film Festival, Galway Film Fleadh, Ukraina Festiwal Filmowy. І тепер, після року подорожей різними містами та країнами, українці нарешті мають змогу подивитись «Щедрик» на Батьківщині.

–  «Щедрик» – один з тих фільмів, якими українці можуть і мають пишатися. І світ такими кінострічками може бути здивований, захоплений! Дуже важливо, щоб «Щедрика» побачили, щоб фільм був перекладений якомога більшою кількістю мов і мав гарний міжнародний прокат. 

Ця кінострічка розповідає правдиву історію українців і розкриває справжнє обличчя росіян. Усе, що колись уже проходили наші предки, ми зараз знову переживаємо із нашими дітьми. На сході України нині ті ж тортури, ті ж фільтраційні табори, та ж заборона мови… «Щедрик» дуже чесно показує все це. Щоб зрозуміти, щоб відчути, що з 2022-ого року переживають реальні українці, варто подивитися цей фільм.

Це мій кінодебют. Погодилася не одразу, адже пропозиція знятися у фільмі надійшла до мене у дуже гарячий період – після перемоги у «Голосі країни», коли я мала графік, завантажений надовго наперед. Хвилювалася, щоб мені вистачило часу. Та й, зізнаюся, не була впевнена у своїх акторських здібностях. Але вже на майданчику відчула підтримку всієї знімальної групи і великий професіоналізм команди, зокрема режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко. Попри це, я все одно вжилася у роль сповна – спробувала прожити життя своєї героїні. Почувала себе на своєму місці. І мені сподобалося те, що я побачила на екрані, адже моя героїня вийшла дуже ніжною, жіночною. Вболіваю за те, щоб «Щедрика» побачило якомога більше людей!