З 17 по 23 жовтня українські документальні проєкти будуть представлені в секціях програми та на індустрійній платформі міжнародного фестивалю DOK Leipzig. Невдовзі ознайомимо з усіма деталями. Першими зустрічайте учасників та учасниць Spotlight on: Docudays UA 2022.

У програму Spotlight on: Docudays UA 2022 увійшли чотири фільми з цьогорічного національного конкурсу DOCU/Україна.

Програмна координаторка DOK Leipzig Терез Антоні розповідає про ідею та мету співпраці: «Коли 24 лютого ми почули новини про російське вторгнення в Україну, одразу подумали про наших колег із Docudays UA та спільноту українських документалістів, з якою ми працюємо вже багато років. На знак солідарності з командою Docudays UA, ми пропонуємо платформу для презентації національного конкурсу 19-го фестивалю та шоукейсу українських талантів у всіх секціях фестивалю та індустрійних програмах. Ми запросили фільми, режисерів і делегатів фестивалю на DOK Leipzig, аби вони могли представити свої роботи, поспілкуватися з нашою аудиторією і, що найважливіше, зустрітися з міжнародними колегами, налагодити зв’язки, знайти нових партнерів для підтримання майбутнього українських кіноталантів. Війна має на меті викорінити голоси, тому ми пропонуємо нашу платформу, щоби посилити голоси українців».

Директорка індустрійної платформи DOCU/ПРО Дар’я Бассель коментує програму Spotlight on: Docudays UA 2022: «Це єдині фільми Docudays UA, які ми встигли оголосити до початку повномасштабного вторгнення. Вони не всі про війну – і це, навпаки, добре, на наш погляд. Адже ці фільми можуть занурити глядачів у контекст України, нашого життя й повсякденності. У програмі представлені стрічки про різні регіони країни: Схід, Захід, Південь, Центр. Зараз ми багато говоримо про зміни, яких потребує наше суспільство. Ці фільми допоможуть і нам, й іноземній аудиторії зрозуміти про такий запит більше, ніж можна побачити в новинах».

Насті було шість, коли три ракети, випущені російськими військовими, влучили в її будинок у новорічну ніч. Вона вижила, але втратила батька, дитинство і віру в життя. Для таких, як вона, війна стала чимось буденним, як пейзаж за вікном. Але Настя не припиняє мріяти. Як і кожна дівчина, вона мріє про новий будинок, собаку і продовжує писати листи Діду Морозу з проханням повернути їй батька.

Метод документального спостереження за героями та здорова дистанція з метою збереження їхнього особистого простору дозволили показати драматизм дитячого життя на передовій.

Що таке Земля? Що таке сонячна система? Чим є людство? Хто такий Флоріан Юр’єв? Чому він побудував «Літаючу тарілку» в Києві? Чи зможемо ми використовувати її за призначенням у майбутньому? «Нескінченність за Флоріаном» шукає відповіді на ці та інші питання, пов’язані з постаттю легендарного київського архітектора Флоріана Юр’єва. Фільм також розповідає про те, чому шлях капіталізму – пройдений, та що буде, якщо поділити одиницю на нескінченність.

2020 рік, світу загрожує пандемія нового та невідомого коронавірусу. В цей час гірське село Колочава на Закарпатті продовжує жити буденним життям, адже люди тут постають перед труднощами постійно.

Марію, Тетяну, Анну та Світлану в селі дуже добре знають. Чотири фельдшерки вже багато років працюють на єдиній станції швидкої допомоги у Колочаві. Незважаючи на пандемію, більшість викликів – це звичні хвороби: інсульти, гіпертонія й інші серцево-судинні захворювання, панкреатит, алкогольна інтоксикація тощо. Люди й далі страждають від важких недуг, які стають небезпечнішими в переповнених ковідними хворими лікарнях.

Жителі села народжуються, одружуються, святкують... і, зрештою, помирають. Життя занадто коротке, щоб його можна було поставити на паузу. Здається, що життєвий цикл у цьому селі триватиме вічно, але чи зможуть місцеві вижити, якщо наступна пандемія стане більш загрозливою? Життя в селі триває, а працівники швидкої завжди готові прийти на допомогу.

Це історія про людей, які зберегли більше, ніж втратили під натиском нашого неоднозначного сьогодення, що сплутало всі земні й небесні закони. Їхня сила і слабкість в любові: до своєї землі, до ближнього. Вони незгодні й покірні водночас, немов гори. Бунтують проти несправедливості життя й мужньо приймають удари долі. Родина Малковичів для людського ока – загублена серед красивої й суворої природи, та насправді вони там, де від початку часів панує гармонія і любов, що передається від покоління до покоління.

Фільм документує життя одного з найстаріших і найбільших базарів Європи. Пристрасті обабіч прилавків, сни вантажників, таємні фантазії продавчинь риби... Роздумами про світобудову та сенс життя діляться охоронці базару й керівник барахолки. Що було, що є, що буде – передбачення вуличних ворожок, «дуже точна вага» й щедрі порції на пробу. На Привозі можна зустріти усі прошарки населення міста. Тут їх представлено й виявлено! Сюди приходять усі, і кожен знаходить щось для себе. І ті, хто шукає див чи метаморфоз – змін долі, людської душі або часу – теж не піде звідси з порожніми руками.