«Ніч у музеї» – екранізація однойменного роману Мілана Тренка про пригоди Ларрі Дейлі. Цей фільм, знятий режисером Шоном Леві, вийшов на екрани в 2006 році і припав до душі глядачам цілого світу, про що красномовно свідчать зібрані ним у прокаті 600 мільйонів доларів. Добра сімейна комедія завдяки вдало використаним спецефектам і цікавим та майстерно виконаним персонажам дуже швидко знайшла цільову аудиторію – її однаково захоплено дивилися як діти, так і дорослі. 

Головний герой фільму Ларрі Дейлі – типовий невдаха. Аби зберегти залишки батьківського авторитету в очах маленького сина, він влаштовується на не надто престижну роботу нічного сторожа до музею природознавства. Та, виявляється, у цієї посади є додаткове навантаження, не передбачене контрактом: щоночі всі експонати – опудала звірів, скелети доісторичних тварин, фігурки людей, навіть восковий Теодор Рузвельт – оживають і починають поводитися як мінімум виклично, а часом відверто агресивно. Виною всьому – автентична скрижаль із Давнього Єгипту, що має очевидні магічні властивості. Відтепер для Ларрі питання честі дотриматися найважливішого принципу роботи наглядача музею: нікого не впускати і, головне, нікого не випускати!

Глядачам фільм сподобався, тож не дивно, що вже у 2009-ому в прокат вийшло продовження кіноісторії – «Ніч у музеї 2». У ній головний герой Ларрі Дейлі дізнається, що його улюблених експонатів-друзів відправили в архіви Смітсонівського інституту. Там новачки розбудили відомих історичних лиходіїв, які вирішили захопити музей, а потім і весь світ... 

У другій серії сторож Ларрі повинен пережити щось ще більш неймовірне і набагато масштабніше, аніж ніч серед експонатів нью-йоркського музею природознавства, що раптом ожили. Де знайти ще більший музей, який би поєднав ще більш вражаючий набір експонатів – від доісторичних істот до творів середньовічного мистецтва та ракет космічного століття – і де були б приховані неперевершені можливості для розвитку смішного та захопливого сюжету? Відповідь одна – величний Смітсонівський інститут.

Друга частина зібрала у світовому прокаті ще понад 400 мільйонів доларів.

У третій частині вас захоплять нові пригоди Ларі Дейлі в Лондоні! Після подій другої частини деякі експонати почали вести себе інакше, наче в них почало згасати життя. Як виявилося, це спричинила золота пластина з давнього Єгипту, яка руйнується і її магія вичерпується. Щоб врятувати своїх незвичайних друзів, Ларі їде в Лондон. 

«Секрет гробниці» став заключною частиною трилогії. Ідея випустити триквел належала сценаристу Томасу Леннону. Він загорівся цим проєктом ще в січні 2010 року, а в жовтні 2011 року Стіллер офіційно потвердив, що варто очікувати продовження. Для Робіна Вільямса комедія стала однією з п'яти останніх ролей, а для Міккі Руні його роль Нуна стала останньою. Тож саме цим двом акторам і присвятили фільм. А скелет трицератопса назвали Тріксі на честь динозавра з мультфільму «Історія іграшок 3».

Варто зауважити, що цього літа виконавець головної ролі Бен Стіллер як Посол доброї волі УВКБ ООН з гуманітарною місією відвідав Україну і закликав до солідарності з людьми, постраждалими від війни. 19 червня він побував у Львові, а наступного дня поїхав у зруйновані Ірпінь та Макарів.

Актор приїхав до нашої країни, щоб побачити на власні очі масштаби руйнувань, і поговорити з людьми, які безпосередньо пережили війну, були змушені покинути свої домівки, і нині намагаються відновити своє нормальне життя.

«Люди поділилися історіями про те, як війна змінила їхнє життя, як вони втратили все і глибоко переживають за своє майбутнє, – сказав Бен Стіллер. – За ці роки мені довелося зустрітися з біженцями та шукачами притулку з усього світу – із Сирії, Центральної Америки, Афганістану, Іраку, а тепер і України. Незалежно від того, в якому куточку світу ви знаходитесь, війна та насильство спустошують людей і залишають тривалі травматичні наслідки. Де б і коли б це не сталося, ніхто не хоче залишати свого дому. Шукати безпеку – це право, і необхідно щоби кожна людина мала його. Захищати людей, змушених рятуватись втечею, – це колективна відповідальність світу. Ми мусимо пам‘ятати, що це може статись із ким завгодно і де завгодно».