Дім Франка як завжди креативно підготувався до свят, яких цього тижня у стінах музею буде аж два. Перше – День Незалежності нашої рідної країни. Саме 24 серпня у музеї відвідувачам запропонують дві різнопланові події. Перша розпочнеться о 14.00 – це буде розмова про Незалежність з циклу «Мій Ізмарагд: розмови про вічні цінності в епоху постправди» за участі історикині, дослідниці Центру міської історії Центрально-Східної Європи Ірини Склокіної, філософа, директора Музичного-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Михайла Кобрина, історика, керівника проєктів та програм Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського католицького університету Юрія Скіри. Модераторуватиме зустріч історик, заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь.

У 2016 році Оксфордський словник назвав слово post-truth, тобто «постправдивий», терміном року. Цей термін вдало відображає час, в якому ми живемо. Час, в якому перенасиченість інформації, маніпулювання нею та концепція множинності правд призводить до маніпуляцій у різних сферах людського життя, до почуття непевності та тривоги. Чи означає це, що вічні цінності – любов, віра, мужність, свобода – відходять в небуття чи навпаки, що людство здатне заново їх відкрити для себе?

«Мій Ізмарагд» – збірка Івана Франка, в яких він прагнув поетичною мовою подати сучасному читачеві ряд притч, оповідань та рефлексій, котрі би в’язалися в органічну цілість спільним діапазоном морального чуття. Поет визначав своє найвище бажання цій збірці: «щоб моє слово було ясне і щоби в ньому, як в дзеркалі, виднілося людське, щиролюдське лице». Цикл зустрічей «Мій Ізмарагд: розмови про вічні цінності в епоху постправди» покликаний запросити мислячих і шукаючих до спільних роздумів над сенсом вічних цінностей в сучасному світі. Спробуймо разом зазирнути в Ізмарагд та пошукати відповіді на виклики часу.

Напевно з 1991 року ніколи Незалежність не набувала настільки екзистенційного значення як сьогодні, у час російсько-української війни. Чим є незалежність, чим вона не є і де закінчуються її межі? Що дає нам Незалежність? Як змінювалася важливість Незалежності впродовж історії? І які виклики перед Незалежністю у майбутньому? Про це й говоритимуть інтелектуали, які є представниками покоління незалежності, народженими наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років.

О 16.00 того ж дня гостей запрошують на відкриття цікавезної виставки графіки Тараса Кеба «Галицькі флешки». На ній ви побачите ілюстрації до «Галицько-руських приповідок» Івана Франка.

Вона про… татуювання. Можна сказати, що їх історія сягає в минуле на добрих 5000 років, адже саме так датують найдавніше знайдене людське тіло зі слідами татуювань. Хоч можемо заглибитися ще далі в минуле, коли, здогадно, з'явилися перші приповідки, і це вже буде геть сива давнина.

Втім, уникаючи звинувачень у спекуляціях, можна було би сказати, що ця історія починається у 1870-х, коли в Європі та Північній Америці поширюється мода на татуювання (ескізи до яких пізніше назуть флешками) й коли, власне, Іван Франко починає систематично записувати галицькі приповідки, що їх згодом видасть у 6 томах «Етноґрафічного збірника» між 1901 і 1910 роками.

Або ж можемо сказати, що ця історія почалася 2020-го, в час такої тепер далекої від нас пандемії, коли львівський художник Тарас Кеб, насолодившись сповна радощами карантинної бездіяльності, розгорнув томик «Галицько-руських приповідок». А там чорним по білому писало: «Не журисі, до роботи берисі», а ще: «І завтра день буде», ну і: «Вовка боятись – в ліс не ходити». От і взявся він вести свій графічний щоденник, у якому, надихаючись вінтажними американськими флешками, щодня ілюстрував обрану приповідку з Франкової скарбнички.

Так і постала ця серія малюнків – дотепних, парадоксальних, часом символічних, часом буквальних, але таких, що неодмінно будять цікавість, адже особистий художній талант спирається тут на дотепність і мудрість народну, а це безпрограшний варіант.

В кожнім разі, читання народних приповідок – чи знаних, чи не знаних – в такій формі стає незабутнім. А на тих, хто прийде, чекатимуть приємні сюрпризи!

26 серпня о 18.30 завдяки Дому Франка можна вирушити на шпацер Франковими вуличками Львова з Ігорем Медведем. На цій прогулянці ви дізнаєтеся, де Франко пив каву і про що дискутував з молодими поетами? Де він ходив на роботу і за що його звідти звільнили? Де була заснована перша українська політична партія? Як він ледь не став русофілом і хто цьому перешкодив? Чому Франко ходив на базар не лише за продуктами? Про це, а також про кохання, релігію, арешти та інші цікаві події з життя українського ґенія дізнаєтеся з розповіді гіда. Гарний настрій, позитивні емоції, трошки знань про Франка та контекст, в якому він зростав, і покращення м’язового тонусу ваших ніг гарантовані.

Реєстрація на подію за ґуґл-формою за посиланням. Вартістю екскурсії є ваша благодійна пожертва, яка допоможе придбати для фондів Дому Франка унікальну колекцію вирізок «Ювілей Івана Франка 1926 року на Радянській Україні». Про місце зустрічі вас повідомлять окремим листом на електронну скриньку.

27 серпня у музеї гостей чекають на грушеві уродини Івана Франка. О 12.00 тут відбудеться прем’єра авторської екскурсії Віоли Чернієнко «В парку є одна стежина…». Ви завітаєте в улюблене місце відпочинку Івана Франка – Стрийський парк, де помилуєтесь мальовничою природою, дізнаєтесь історію створення цього парку та Крайової виставки, у якій письменник брав участь та відвідаєте місця, пов’язані з Іваном Франком та його сім’єю. Ви побачите столітні дерева, що пам’ятають поета, і пам’ятки архітектури його часів, які збереглися до наших днів. А також стадіон, де відбувся перший футбольний матч на території України, на якому гартували дух і тіло сини Івана Франка. Прохання попередньо зареєструватися на подію за ґуґл-формою.

О 14.00 у Домі Франка розпочнеться майстерка від Діани Горбань «Співи у родинному колі», о 15.00 – сімейна забава «Грушевий квест Івана Франка», о16.00 – презентація кулінарного блогу «Забуте й нове. Смачні спогади нащадків Ольги Франко» і частування, о 18.00 – концерт гурту Terra Nova, музичний подарунок від Марії Онещак. О 19.00 ви побачите прем’єру запису інтерв’ю з арбористом Володимиром Вітроградським (Леоненком) про лікування Франкової груші, а також поспілкуватися з арбористом наживо і взяти участь у благодійному аукціоні картин Франкової груші.

А закриватиме вечір о 20.30 прем’єра авторської містичної екскурсії «Дім духів» від директора Дому Франка Богдана Тихолоза. Зазвичай, аби вповні пізнавати цей світ, нам достатньо п’яти звичних відчуттів – зору, слуху, нюху, смаку та дотику. А якщо знайомий нам світ – не єдиний? А якщо інші світи проникають у наш? Щоб пізнати їх, нам знадобиться шосте відчуття. У житті Івана Франка були такі епізоди, коли йому доводилося стикатися з тим, у що він раніше не вірив. Яким воно було, шосте чуття Івана Франка? Саме про це ви дізнаєтеся на цій ексклюзивній містичній екскурсії. Прохання попередньо зареєструватися на подію за ґуґл-формою. Вартість участі – від 200 гривень благочинного внеску.