У п’ятницю, 22 липня, о 19.30 Дім Франка (вул. Івана Франка, 150-152) спільно із Audiostories запрошує львів’ян і гостей міста на презентацію «Hutsulia Франка». Тут на розсуд присутніх представлять проєкт мистецького аудіофільм «Терен у нозі» (з 3D-звуком) до 120-річчя написання однойменного оповідання. 

Не лише як ландшафт, але й як культурний і мистецький феномен Гуцулії віддавна приваблює письменників. Багато хто з них ще від другої половини ХІХ століття і дотепер не лише полюбляє мандрувати туди, надихатися верхами та спілкуванням зі спільнотою гуцулів, але й втілює свої спостереження, переживання, мистецькі ідеї щодо Гуцулії у літературних текстах.

«Гуцульський текст» – так називаємо феномен, який міцно, талановито і широким репертуаром тем, проблем і сюжетів сформувався в українській літературі на межі ХІХ-ХХ століть. Легше назвати тих письменників і письменниць, які не скеровували свого письменницького зору на Гуцулію, аніж перелічити тих, які творчо працювали у цьому напрямі.

Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Марко Черемшина та інші автори-класики зокрема цікавлять нас як представники феномену «гуцульський текст», який, до речі, пізніше продовжився і розвинувся у творчості письменників-гуцулів (Данило Харов’юк, Петро Шекерик-Доників, Онуфрій Манчук); який бачимо також у творчості низки іноземних авторів (Карл Еміль Францоз, Станіслав Вінценз та ін.), який впевнено і плідно розвивається в сучасній українській літературі (наприклад, у творчості Люби-Параскевії Стринадюк).

Попри те, що Іванові Франку кількісно належать лише три твори («Терен у нозі», «Як Юра Шикманюк брів Черемош», «Гуцульський король»), які зараховуємо до гуцульського тексту, він є важливим автором у цьому переліку. У цих трьох творах Франко порушив якнайглибші екзистенційні проблеми, що цікавили і турбували гуцулів: людина і природа, стихії гірського ландшафту і стихії людських сердець, проблеми добра і зла, життя і смерті, ненависті і любові… Широка палітра проблем та глибина творчого засягу Франка-митця провокує актуалізовувати його гуцульський триптих у різноманітний спосіб.

Під час публічної презентації-розмови у Домі Франка мова йтиме про феномен гуцульського тексту, про Гуцулію як магніт для українських письменників і митців, про гуцульський триптих Івана Франка та його актуальність у сьогоденні. В рамках події Дім Франка та аудіовидавництво Audiostories поділяться візією проєкту аудіофільму «Терен у нозі» з 3D-звуком. Відбудеться також показ відеоматеріалів з польової роботи над проєктом в Криворівні за участі команди. У події візьмуть участь літературознавець, доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, автор фундаментального дослідження, присвяченого Франковій прозі Микола Легкий, літературознавиця, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України, авторка монографії про гуцульський текст української художньої прози кінця ХІХ – початку ХХ століть, дослідниця сучасного гуцульського тексту Олександра Салій, літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, старший викладач Українського католицького університету, учасник та співорганізатор літературознавчих мандрованих конференцій на Гуцульщині, літературознавець-консультант проєкту «Hutsulia Франка» Данило Ільницький та Богдан Тихолоз – літературознавець, франкознавець, блоґер, культурно-громадський діяч, директор Дому Франка у Львові, консультант проєкту «Hutsulia Франка».