У «Видавництві 21» вийшла друком восьма книга авторства Олександра Бойченка «Гра на вибування». Як зазначає сам автор, ця збірка найпесимістичніша з його усіх: «Але з якої причини вона мала би бути оптимістичною на тлі важкої операції, політичного ідіотизму і передчуття війни?».

«Гра на вибування» – назву цієї збірки фейлетонів можна розглядати як наскрізну метафору сьогодення: від глобальних процесів – через суспільно-політичну і культурну ситуацію в Україні – до подій у житті автора. А можна не розглядати.

Тексти з цієї збірки Бойченко писав протягом 2019-2021 років. Читаючи ці речення потрібно пам’ятати, що «Гра на вибування» – довоєнна. Більшість з них публікували на «Збруч»і, кілька – в журналі «Країна». Письменник обрав ті тексти, які вважав за потрібне. Він зазначає, що політичні тексти подобаються найменше, натомість найбільше подобаються, ліричні замальовки, як-от Каштан і подібні. А також подорожні нотатки – про Грузію, Іспанію тощо.

Лише один текст Play-off був написаний давніше і входив до колективної збірки Parasol. Власне назва книги – «Гра на вибування» – український варіант спортивної термінології. Хоча, як зазначає публіцист, слід пам’ятати, що він вкладає подвійні (навіть потрійні) значення.

Сам Олександр Бойченко написав у анотації до книги: «Уже віддавна я не сумнівався, що світ навмисне все робить мені на зло. Дедалі менше в ньому залишається потрібного й улюбленого, дедалі більше стає зайвого й нестерпного. Аж раптом, автоматично глипнувши в бік відсутнього каштана, я пережив щось на зразок епіфанії. Ні, світ не жорстокий. Навпаки: до кожного, хто з якоїсь причини пожив довше, він виявляє дивовижне милосердя. Рік за роком і крок за кроком світ змінюється, змінюється – і врешті перетворюється на місце, покидати яке не надто й шкода».