Щороку 18 травня світ відзначає Міжнародний день музеїв. І традиційно, у рамках цього святкування, музеї Львова відчиняють двері для відвідувачів і готують особливі події до свята. Цього разу програма святкувань триває з 17 по 22 травня, та основна частина заходів припаде саме на 18 травня.

Після пандемії коронавірусу, українські музеї стикнулись із ще складнішими викликами. Та попри те, що Україна знаходиться у стані війни, Львів не відмовляється від традиції проведення Міжнародного дня музеїв. Ба більше, це нагода підкреслити роль музеїв у збереженні спадщини і артефактів історії, розповісти про виклики та силу музеїв.

Тема, визначена Міжнародною радою музеїв ІСОМ на 2022 рік – «Сила музеїв». Інтерпретація теми львівськими організаторами відрізняється від світової. Цього року «музейні дні» у Львові – це про сміливість говорити про свою історію, про важливість берегти свою спадщину, про надважливу роль і самовідданість людей, які займаються музейною справою, про силу і стійкість музеїв під час війни. На фейсбук-сторінці Міжнародного дня музеїв у Львові протягом тижня публікуватимуть короткі відео-розповіді на цю тему від музейних працівників Львова та інших міст.

«Не всі музеї цього року матимуть змогу показати свої експозиції, та вони знаходять інші способи як виконувати свою місію і зустрітись з людьми – будуть екскурсії поза музеями, лекції на інших майданчиках, кінопокази, виставки, концерти, художні пленери і майстер-класи. Деякі музеї, що зможуть прийняти у себе, пропонують вільний вхід, в основному 18 травня. Музеї прийдуть знайомитись із внутрішньо переміщеними людьми у місця їхнього перебування, щоб інтерактивно і пізнавально провести час, запросити до себе в гості. Також, у програмі заходів братимуть участь представники музеїв з інших українських місць, яким довелось вимушено переїхати у Львів». 

Самим лише Львовом святкування не обмежаться, заходи триватимуть і у музеях за містом.

18 травня з 12.00 до 16.00 Музей міста (пл. Ринок, 1) запрошує дітей віком від 12 до 15 років та сімейні групи від двох до п’яти осіб на квест для дітей «Як риба в місті».

Музей Міста спільно з командою дітей створили суб’єктивну мапу центральної частини Львова з місцями, які діти рекомендують відвідати своїм одноліткам. Мапа стала основою для квесту «Як риба в місті» і ми пропонуємо вам зробити перший тестовий «заплив». Щоб подорож була цікавою, на старті кожен зможе випозичити в музеї набір мандрівника з мапою, завданнями та інструментами для проходження квесту. Ті, хто успішно відгадає локації та виконають всі завдання, отримають символічний подарунок від Музею Міста. Проєкт здійснено спільно з БФ «Фонд розвитку Музею Міста у Львові» та учнями Середньої загальноосвітньої східних мов та бойових мистецтв «Будокан», за підтримки ZMIN foundation.

19 травня о 12.00 Музей етнографії та художнього промислу інституту народознавства НАН України запрошує зустрітись на перехресті вулиць Підвальної і Руської. Саме тут розпочнеться авторська екскурсія «Українські маркери Львова в керамічному фасаді міста епохи Івана Левинського» (за межами музею, він зараз закритий для відвідувачів).

Екскурсія змодерована за підсумками Року Івана Левинського у Львові на основі організованої в Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАНУ резонансної постійної експозиції «Керамічний код Івана Левинського». Під час екскурсії перед слухачами вперше буде розшифровано у живій доступній формі національний код українського модерну Галичини, найяскравіше втілений у керамічних фасадах архітектурно-проєктного бюро Івана Левинського початку ХХ ст. 

Це був час напередодні визвольних змагань українців, коли цілою плеядою визначних діячів і митців Галичини було сформоване нове самобутньо барвисте обличчя Львова у шатах 1000-літньої традиції орнаменту наших предків.

20 травня о 12.00 до кам’яниці Корнякта (Львівський історичний музей, пл. Ринок, 6) запрошують дітей від 7 до 15 років на квестовий майстер-клас «Гастрономічні загадки старого Львова».

Яким був стародавній Львів? А які громади тут мешкали? А як відрізнити страву вірменської громади від традиційної єврейської кухні? А який посуд використовували? Абсолютний інтерактив, адже нюхаємо, смакуємо, крутимо в руках (обережно!), змішуємо, відгадуємо. А після «важкої» праці самостійно готуємо авторський напій та в затишній атмосфері дискутуємо про переваги фаянсу над фарфором.

21 травня з 12.00 по 21.00 Харківський літературний музей запрошує на Ніч музеїв (цикл заходів: дискусія, виставка, читання, презентація прелюдів для фортепіано, показ фільму). Тема події – «Геть від Москви! Сила Літмузею в умовах війни». Подія відбудеться у Львівському муніципальному мистецькому центрі (вул. Стефаника, 11, код на брамі 27).

В умовах воєнного стану Харківський Літмузей тимчасово зупинив звичний режим роботи – його експозиції більше не доступні для відвідувачів. Але у музею залишилась його сила. Вона в його колекції та людях, які тут працюють. Початок повномасштабної війни рф проти України змусив ще раз переконатися в актуальності гасла «Геть від Москви!», виведеного століття тому з позиції Миколи Хвильового щодо орієнтації української літератури не на російські, а на європейські стилі і напрямки у мистецтві. Але тепер працівники музею скористались цим гаслом буквально, рятуючи колекцію і евакуйовуючи експонати. Тепер колекція в безпеці, але вона не мовчить і продовжує надихати.

Цього року працівники не зможуть відкрити двері Літмузею, але планують відкриття виставки «Харків залізобетон» паралельно в Харкові та у Львові, дискусійну панель з прямою трансляцією спікерів з Харкова, Києва, Володимира Волинського та Німеччини, перформативні читання віршів поетів-мешканців будинку «Слово», презентацію циклу прелюдій для фортепіано П. Козицького «Звуки слова» та показ фільму «Що нам робити з цими будівлями?»

З 16 по 22 травня на площі перед Меморіальним музеєм тоталітарних режимів «Територія Терору» представлена виставка «Втрачене дитинство: почуте та «непобачене». Увесь 2021 рік музей працював над записом свідчень людей, які у ранньому віці стали жертвами репресій, депортацій, свідками масових вбивств та геноцидів ХХ століття у Центрально-Східній Європі. Історії документували разом із чеською громадською організацією Post Bellum у межах міжнародного проєкту «Втрачене дитинство», який підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe.

На стендах представлені фото оповідачів, їхнї біографії, візуалізації спогадів та фрагменти оповідей, які часто відображають не лише приватний досвід однієї людини, а можуть слугувати спільним наративом для багатьох, хто пережив страшні події XX століття. 

Зісканувавши QR-код на кожному стенді, можна довідатись про детальну історію кожного героя чи героїні на міжнародному архіві Memory of nations.