У понеділок, 16 травня, о 17.00 у Lviv Dovzhenko Centre гостей чекають на подію за участі Ади Роговцевої під назвою «З тими, кого люблю». Зустрічі з цією актрисою просто незабутні! Адже Ада Роговцева представляє цілу епоху поетичності в кіно і в театрі. Вона досі прекрасна як у драматичних, так і в комедійних постановках. Творчі вечори з Адою Миколаївною Роговцевою насичені тонким гумором, потаємними історіями, дружбою і вірою, вони влучають прямо в серце. Це унікальна можливість доторкнутися до високого мистецтва. 

Цього дня Ада Роговцева поділиться з глядачами усім найважливішим, що вона здобула і створила. Сцена трансформується в зал кінотеатру, на екрані якого продемонструють уривки з фільмів та фрагменти відомих театральних вистав за участі талановитої акторки, а також фото з її особистого архіву. А ще вона представить монологи та вірші у своєму прочитанні.

«Я завжди користуюся нагодою, щоб люди послухали і долучилися до такого високого розуміння світу, інших, цієї миті. У мене є такі рядки: «Буде ще весна весною, ще одтане серце. Треба жить./ Піснею обернеться ясною в нашій долі ця нестерпна мить». Зараз кожен на своєму місці має щось робити, вірити, вірувати і наближати нашу перемогу. Бо без цього не буде України, – вважає Ада Роговцева. – Творчий вечір буде про все – про життя. Я дуже люблю прості речі. Людина народжується боляче, але просто, і вмирає так само. Життя важке і складне, непросте, але також складається з простих речей: жити, любити, вчитися, працювати».

Акторка нагадує, що з початком епідемії ковіду, а далі через війну театри не можуть працювати у звичному режимі. Проте й надалі мають чималу популярність і попит. Мистецтво вічне і особливо актуальне під час таких тривожних подій, які сьогодні відбуваються в Україні.

«Люди ходять до нас, і це мене по-доброму дивує. Наче ж грошей нема, настрій не той, але люди йдуть, щоби відсторонитися від побуту, проблем, дріб’язковості. Щоби почути щось інше, цікаве, розумне, піднесене. Я щаслива, що мої колеги і співаки йдуть до людей у бомбосховища, підвали, метро, бо це дуже потрібне!»