Сьогодні, 28 квітня о 15.00 Дім Франка запрошує довідатися більше про історію особливого портрета свого патрона і постать Фотія Красицького та оглянути два інших портрети Івана Франка руки майстра, що зберігаються в колекції музею.

«У Домі Франка ми часто розповідаємо про те, що наш патрон не любив позувати художникам. Довго сидіти без діла, чекаючи, поки художник буде задоволений результатом, здавалося діяльному Франкові марнуванням часу. Саме тому більшість його портретів змальовані зі світлин, і ціле щастя, що фотографія на той час сягнула величезного прогресу – каже завідувачка науково-освітнього відділу і речниця музею Марта Волошанська. –  Також ми розказуємо про мальований з натури портрет письменника пензля Юліана Панькевича, де Іван Франко занурений у роботу при бюрку, – такий, яким його, власне, й бачили зазвичай. На жаль, цей портрет був безслідно втрачений в часі Другої світової війни».

Проте життя сповнене сюрпризів. Наприкінці минулого року Дім Франка отримав від Ольги Крекотень, доньки відомого медієвіста Володимира Крекотня, цінний дар – графічний портрет Івана Франка авторства визнаного майстра Фотія Красицького, з яким письменник зустрівся в українському місці сили – селі Криворівні на Гуцульщині. Портрет зберігався в родині Крекотнів як цінна пам'ятка, адже було відомо, що художник малював його з натури. Саме про цю роботу ви зможете дізнатись на зустрічі.

А 30 квітня, о 14.00 у Домі Франка (вул. Івана Франка, 150) відбудеться відкриття виставки художніх робіт зі шкіри Наталії Величко. Це не просто картини, а вишукані фантазії на тему квітів, пейзажів. Це – оригінальний і стильний декор. Однак майстерно виконані композиції завжди відрізняються природністю. Рельєфні контури шкіряних картин притягують погляди і не відпускають.

Мисткиня Наталія Величко за фахом інженерка-конструкторка, згодом інженерка-будівельниця. Вийшовши на пенсію, жінка визначилась, що насамперед здійснить дві давні мрії: закінчить курси екскурсоводів та спробує зробити картину зі шкіри. Років з десять до того вона бачила одну таку на Вернісажі, сюжет та виконання не надто надихнули, але ідея та техніка здивувала й зацікавила. Перший сюжет для її власної роботи підказав Стрийський парк – золота львівська осінь. З неї і почалась її творчість. Поступово мисткиня освоювала та вигадувала різноманітні технології, експериментувала… А далі усе закрутилось і звелося до безперервного пошуку власної техніки, розвитку, вдосконалення.

Виставка триватиме до 15 травня. Тож не втратьте нагоди насолодитися цікавими роботами і відволіктись від буденності.